З нагоди Дня Державного Прапора депутати 1-го демократичного скликання отримали відзнаки від громади міста

Урочисті заходи розпочались із спільного виконання Гімну України та вшанування пам`яті наших Героїв хвилиною мовчання. Також усі присутні долучились до спільної молитви.

«Дякую Богу, що наш Львів є містом, яке добре береже традиції, бо якщо б ми не зберігали звичаї, нас би тут не було. Дякую Богу, що додає нам сили, мужності, відваги йти далі і завжди пам’ятати, що з нам є Господь. Не даремно всі ці роки нашим гаслом були слова: «Бог і Україна». Самі це гасло керувало вами на шляху до здобуття незалежності. Господь у слушний час дав вам відчути велику любов, відповідальність і бажання розвивати свобідну державу Україну. Мабуть, щоб цей наш український стяг замайорів наш львівською Ратушею, вам не мало довелось перетерпіти, перейти, здолати. Але саме завдяки вашій волі, любові до України, ви стали свідками чуда – початку нової мандрівки нашого, українського народу. Мільйони українців й досі продовжують віддавати своє життя, щоб наша держава була, і саме синьо-жовтий стяг є тим необхідним символом надії і любові до нашої батьківщини», – сказав капелан Львівської міської ради о. Павло Дроздяк.

Відтак, усіх присутніх привітали почесні гості та депутати 1-го демократичного скликання.

«Сьогодні синьо-жовтий прапор нас так само зібрав разом у цій сесійній залі, як і багато років тому. Я щасливий, що маю нагоду поспілкуватися з вами знову та засвідчити, що ми, твердо тримаючи його в руках, зробимо все, щоб відстоювати волю і незалежність нашої країни. Коли ми говоримо про держаний прапор, то маємо на увазі символ, який ідентифікує державу. Для нас, українців, синьо-жовте знамено, яке ми пронесли крізь тисячоліття, є символом свободи, гідності, волі, незалежності. Для нас нічого вищого за це немає. Сподіваюсь, що ми більше ніколи не будемо проголошувати наш синьо-жовтий прапор державним», – зазначив міський голова Львова 1994-2002 років Василь Куйбіда.

«Дорога вельмишановна львівська громадо. Не вирізняю в цьому титулі нікого зокрема. Тому що ми всі зараз однаково стоїмо перед Господом Богом зі словами вдячності за нашу незалежність, за її 30 років. Я вас вітаю з цим святом. Я підтримую сказане отцем, що це велике чудо. І якби я перенісся у минуле і сказав колись Валерію Марченку чи Олексі Тихому, які не дожили до незалежності, що я буду відзначати колись її 30-ліття, то вони б сказали, що це великі щастя і радість.

Я хочу говорити у стилі відомих слів Олександра Олеся – з журбою радість обнялася. Радість є безсумнівна. Ми всі можемо тішитися тим, що належимо до покоління, яке вибороло незалежність, але ми не перше таке покоління. Були такі покоління і до нас. Були також покоління, які втрачали незалежність. Хай так не станеться з нами. Будемо обачні. Не уподібнюймося тим троянцям, які раділи, не бачачи троянського коня. Сьогодні троянський кінь не стоїть фізично на площі, він в наших головах, у наших емоціях та стереотипах. У цей день радості я хочу, щоб ми були обачними. Якщо 30 років тому наші вороженьки не вмерли, а застигли, завмерли на хвилинку в здивуванні, і Україна стала незалежною, то сьогодні наші вороженьки прокинулися, сьогодні вони діють, і вони діють не лише на Сході, але ще й через наші душі», - наголосив Почесний громадянин міста Львова, проректор із питань призначення та місії Українського Католицького Університету Мирослав Маринович.

«Тут вже говорили про подію, яка сталася 4 квітня 1990 року. Але я ще хочу згадати подію, яка була в серпні 1990 року, коли ми з депутатами поїхали в Донецьк. Ми літаком полетіли і привезли на донецьку землю синьо-жовтий прапор. Про це ніде не написано, ми навіть не маємо ні одної фотографії.

Наступного року ми не поїхали в Крим, хоч могли відпочивати в серпні. Львівський десант висадився в столиці України під Верховною Радою. Ми з нетерпінням чекали, коли буде піднятий наш національний прапор, тому що державний прапор був затверджений 28 січня 1992 року. Ми два дні були під Верховною Радою. Львівський десант домігся, щоб національний прапор замайорів над Верховною Радою України – там, де була зверху зірка, але тепер її вже немає. Сьогодні нема людини, з якою мені довелося піднімати прапор, Стефанії Шабатури, а також Євгенія Шморгуна. Хочу сказати, що вийшла нова книга Стефанії Шабатури «Життя, окрилене стремлінням духу», - додав депутат 1-го демократичного скликання Зиновій Саляк.

«Прапор наш постійно був у душі кожного українця. Хочу побажати усім, аби цей прапор завжди був з нами. Цей прапор був на наших мітингах, я тішусь, що він передається в руки. Колись ми, депутати 1-го демократичного скликання, отримали його від попередників і, я вважаю, достойно зберегли. Я хочу побажати молодим людям, щоб вони цей прапор ніколи не випускали з рук, бо це символ, який дає нам сили йти вперед і будувати свою незалежну, самостійну, соборну державу», - сказав депутат 1-го демократичного скликання Андрій Левик.

Також на урочистому засіданні була присутня львів`янка, яка у той час від молоді долучалась до процесу підняття прапора над Ратушею – Руслана Фурдас. Вона поділилась з присутніми своїми спогадами.

«Це велика приємність вас тут бачити, бо тоді це була мрія, це був час, коли відновлювався Пласт, встановлювались інші патріотичні організації. Вдячна нашому зрілішому поколінню, бо ви нас дуже надихали своїми діями, своєю безстрашністю. Молодь, яка завжди є романтиками і максималістами, змогла зробити те, що могла зробити. Я можу сказати слова вдячності всім, хто віддав своє життя, свої кращі роки, хто був у тюрмі за нашу Україну. Молодим людям хочу сказати – будьте завжди безстрашні не бійтесь нічого, ми у вас віримо. Молодь завжди веде. Так само, як нам дали можливість нести цей прапор, запалили нас цим. Молодь, ми у вас дуже віримо, свою любов до України і до прапора, до активних дій передавайте молодшому поколінню», - розповіла Руслана Фурдас.

Відтак, усіх присутніх зі святом привітав міський голова Львова Андрій Садовий. Також мер вручив святкові нагороди.

Так, подякою відзначений доктор історичних наук, старший науковий співробітник Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського Національної академії наук України, депутат 1-го демократичного скликання Андрій Гречило.

Відзнакою «Золотий герб міста Львова» нагороджена кандидатка фізико-математичних наук, доцентка кафедри прикладної фізики і наноматеріалознаства Інституту прикладної математики та фундаментальних наук Національного університету «Львівська політехніка», депутатка 1-го демократичного скликання Тетяна Крушельницька.

«Я б хотіла подякувати вам, депутати 1-ого скликання, за мужність, бо тоді був дуже непевний і важкий час. Можливо ми збудували не цілком таку державу, як хотіли, не цілком правильно її збудували, але ми зробили дуже важливу сторінку нашого міста, нашої країни. Я дякую долі, що могла брати в цьому участь і дякую вам усім за те, що ми були разом», – наголосила депутатка 1-го демократичного скликання  ЛМР Тетяна Крушельницька.

Нагадаємо, сьогодні в Гарнізонному храмі свв. апостолів Петра і Павла відбулося освячення Прапора України, який підняли на вежі Ратуші. Перед початком урочистих зборів у сесійній залі Львівської міської ради відбулося святкове погашення тематичної марки. Почесним «учасником» засідання став синьо-жовтий стяг – свідок подій 1990 року. Музичний супровід заходу здійснювали муніципальний хор «Гомін» та оркестр Львівського музичного фахового коледжу ім. С. П. Людкевича, а також хор «Вірли».

Нагадаємо, з нагоди 30-річчя Незалежності України у Львові відбувається низка святкових заходів. Детальніше – за посиланням.

відео: Андрій Андрух

фото: Роман Балук