Завтра Львів прощатиметься з двома Героями, які захищали Україну

Міська церемонія прощання відбудеться об 11.30 на площі Ринок.

Маршрут похоронної процесії: Гарнізонний храм свв. апп. Петра і Павла УГКЦ (вул. Театральна, 11) – пл. Катедральна – пл. Ринок (міська церемонія прощання) – вул. Руська – вул. Підвальна – вул. Володимира Винниченка – пл. Соборна – вул. Пекарська – вул. Шімзерів – вул. Мечникова – Личаківський цвинтар.

На будівлях вздовж маршруту колон вивісять синьо-жовті прапори з жалобною стрічкою.

Біографічні довідки Героїв

Навчався у середній загальноосвітній школі № 63 міста Львова. У 2004 році закінчив Національний університет «Львівська політехніка» за спеціальністю «менеджмент». Опісля працював маркетологом у товаристві з обмеженою відповідальністю «Ніко-Захід» та на приватному підприємстві «Максимус-Плюс».

Із початком агресії росії захищав територіальну цілісність держави на сході. Із 2016 року продовжив службу у Збройних силах України за контрактом.

Із початком повномасштабного вторгнення боронив Україну у лавах 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних сил України.

У Олега Підгородецького залишились мама, брат, бабуся, тітка та племінники.

До слова, прадід Олега був розстріляний спецгрупами НКВС.

Навчався у Львові в ліцеї №15, згодом – у комунальному закладі Львівської обласної ради «Винниківська загальноосвітня санаторна школа І-ІІІ ступенів». Закінчив відокремлений структурний підрозділ «Автомобільно-дорожній фаховий коледж Національного університету «Львівська політехніка».

Після завершення навчання вступив на військову службу. У мирний час працював у Шевченківському районному відділі поліції, потім вступив до Національної гвардії України. Свого часу також будував кар’єру у колишньому Жовківському районному військовому комісаріаті. Опісля був переведений до Об'єднаного військового комісаріату Личаківського, Шевченківського та Залізничного районів міста Львова.

Із 2014 року боровся із російськими окупантами у лавах Національної гвардії України. Після початку повномасштабного вторгнення боронив країну у складі 103-ї окремої бригади Сил територіальної оборони Збройних сил України.

У Назарія Климківа залишилися мама, дружина та 2-місячний син.