30 травня Львів попрощається із захисниками Іваном Іляховим та Сергієм Свінтозельським

Чин похорону воїнів розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, відбудеться загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.

Івана Іляхова поховають на Ряснянському кладовищі, Сергія Свінтозельського – на Личаківському кладовищі.

Біографічні довідки захисників

Навчався у ліцеї №38 Львівської міської ради. Згодом здобув професію бухгалтера у Львівському коледжі транспортної інфраструктури (колишній Львівський технікум залізничного транспорту).

Працював робітником у приватному секторі будівництва на приватних обʼєктах як робітник широкого профілю. За словами рідних, мав надзвичайно добрий і світлий характер. Завжди допомагав іншим, був жертовним та щирим у своїх вчинках. Любив спорт, особливо захоплювався футболом – він приносив йому радість та наповнював життєвою силою.

У 2024 став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Опісля інтенсивної бойової підготовки у 355-му навчальному механізованому полку 184-го навчального центру Академії Сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного, боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Покровському та Купʼянському напрямках в лавах 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка Сухопутних військ Збройних Сил України та військової частини А7019.

Нагороджений державною відзнакою «Залізний Хрест» за отримання важкого поранення у 2024 році під час виконання бойового завдання.

У Івана Іляхова залишилися мати, брат, сестри та племінники. 

Навчався у Львівській середній загальноосвітній школі I-III ступенів №44 ім. Тараса Шевченка. Згодом здобув професію слюсаря з ремонту колісних транспортних засобів, електрозварника ручного зварювання у Вищому професійному училищі №29 м. Львова.

Проходив строкову військову службу в військовій частині А2602.

Працював водієм в структурній одиниці «Львівенергоавтотранс» та на державному підприємстві «Калуська теплоелектроцентраль».

За словами рідних, був добрим, справедливим і щирим у спілкуванні. Любив футбол, готувати для рідних, завжди вмів сказати потрібні слова підтримки. Був порадником, мотиватором, справжнім сімʼянином і хорошим господарем. Мав багато друзів, вирізнявся почуттям гумору й умінням підняти настрій.

Із початком повномасштабного вторгнення рф став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому, Миколаївському, Харківському та Курському напрямках у лавах 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. Нагороджений почесним нагрудним знаком «Сталевий Хрест».

У Сергія Свінтозельського залишилися доньки, дружина, матір та брат.