Завтра Львів попрощається із захисниками Олегом Солотинським та Іваном Чорним

Зранку о 09:00 у каплиці Різдва Святого Івана Христителя (вул. Кобилиці, 31) відбудеться прощання з воїном Олегом Солотинським.

Чин похорону захисників Олега Солотинського та Івана Чорного розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла (вул. Театральна, 11), об 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок.  

О 12:30 відбудеться молитва за воїна Івана Чорного біля будинку у Дублянах (вул. Шевченка, 29). Опісля, о 13:00, буде молитва у храмі Успіння Пресвятої Богородиці УГКЦ (вул. Хмельницького, 2), а о 13:45 розпочнеться прощання з Іваном Чорним на місцевому цвинтарі (перехрестя вул. Садової та Стефаника).

Поховають воїна Івана Чорного на місцевому цвинтарі у Дублянах, а воїна Олега Солотинського – на Личаківському кладовищі у Львові. 

Біографічні довідки захисників

Навчався у Лановецькому закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №1 імені Юрія Коваля. Згодом родина Олега Солотинського перебралася до Львова, де він закінчив Ліцей №45 Львівської міської ради. Згодом здобув освіту у Чернігівському юридичному коледжі.

Протягом 2014-2016 років виконував завдання у зоні проведення антитерористичної операції: спершу у складі 66-го військово-мобільного госпіталю, а згодом – 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила.

Після повернення до цивільного життя працював у сфері охорони власності у місті Львові. У вільний час захоплювався колекціонуванням поштових марок та монет, любив куховарити. За словам рідних, був справжнім патріотом своєї держави.

Із перших днів повномасштабного вторгнення російської федерації повернувся до складу 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України. Виконував бойові завдання на Донеччині та Луганщині.

У Олега Солотинського залишилися батьки, дружина, донька та сестри. 

Навчався у Дублянському опорному ліцеї імені Героя України Анатолія Жаловаги Львівської міської ради. Здобув освіту у Державному навчальному закладі «Львівське вище професійне училище торгівлі та сфери послуг».

Після завершення навчання розпочав кар’єру у ресторанній сфері міста Львова. Згодом вступив на строкову військову службу до 101-ї окремої бригади охорони Генерального Штабу імені генерал-полковника Геннадія Воробйова.

Повернувшись до Львова, працював кухарем у місцевому пабі «Лінивий пес». У вільний час захоплювався спортом, зокрема, багатоборством, бігом, волейболом та футболом. За словами близьких, Іван Чорний був дуже доброзичливим, завжди посміхався і ніколи не відмовляв у допомозі іншим.

Із перших днів повномасштабного вторгнення російської федерації добровольцем став на захист Батьківщини від окупантів. Боронив суверенітет та територіальну цілісність держави у складі 63-ї окремої механізованої бригади Корпусу резерву Сухопутних військ Збройних Сил України. Боровся із загарбником на Миколаївщині, Херсонщині, Донеччині, Луганщині і Харківщині, за особисту мужність був нагороджений численними відзнаками.

У Івана Чорного залишилися бабуся, мама, сестра, дядько, хрещений батько, двоюрідний брат та кохана дівчина.