Завтра Львів попрощається з воїнами Андрієм Курилом, Богданом Гринишиним, Дмитром Долбнєвим
- Марія Демчина
Чин похорону захисників розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, об 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок.
Андрія Курила та Богдана Гринишина поховають на Личаківському кладовищі, а Дмитра Долбнєва – на Голосківському кладовищі.
Біографічні довідки захисників
Навчався у Середній загальноосвітній школі №22 імені Василя Стефаника м. Львова. Спершу здобув професійно-технічну освіту у Вищому професійному училищі №20 міста Львова, згодом вступив до Національного університету «Львівська політехніка».
Понад 18 років пропрацював друкарем на Приватному підприємстві «Лата» у Давидові. У вільний час захоплювався рибальством, технікою та автомобілями.
Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист держави від російських окупантів. Виконував завдання на східному напрямку у складі 7-го прикордонного Карпатського загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України.
У Андрія Курила залишилися батьки, дружина, двоє дітей та брат.
Навчався у Середній загальноосвітній школі № 92 м.Львова. Після завершення навчання у школі здобув професійно-технічну освіту за професією «Столяр».
Проходив строкову військову службу у лавах військ протиповітряної оборони у Харкові. Завершивши службу, впродовж певного періоду був моряком на іспанському флоті. Після повернення в Україну працював у будівельній сфері.
Із початком повномасштабного вторгнення росії вступив до складу Збройних Сил України. Виконував бойові завдання із захисту суверенітету та незалежності держави на Донеччині. Попри отримане під Бахмутом складне поранення, повернувся на фронт до своїх побратимів.
У Богдана Гринишина залишилися батьки, сестра, племінники, тітка, дядько та двоюрідні сестри.
Навчався у місцевій Середній загальноосвітній школі. Здобув вищу освіту у Національному університеті «Львівська політехніка».
Після завершення навчання займався ремонтними роботами у місті Львові. За словами рідних, був винятково «світлою та доброю людиною».
Із початком повномасштабного вторгнення рф став на захист держави від російських загарбників. Боронив суверенітет та територіальну цілісність України на південному напрямку у лавах 33-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України. Мав велику повагу серед своїх побратимів.
У Дмитра Долбнєва залишилася сестра.