Завтра Львів прощається з двома захисниками, які віддали життя за рідну країну
Чин похорону захисників Тараса Морського та Андрія Кубая розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, об 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок.
Андрія Кубая поховають на Личаківському кладовищі.
Тараса Морського після прощання біля Ратуші повезуть у рідне селище Щирець, де відбудеться прощання біля родинного помешкання, служба - у Церкві Пресвятої Трійці. Поховають захисника на місцевому кладовищі.
Біографічні довідки захисників
Навчався у Щирецькому ліцеї імені Героя України Богдана Ільківа Щирецької селищної ради Львівського району Львівської області. Професійну освіту за спеціальністю «помічник машиніста тепловоза» здобув у Вищому професійному училищі №52 міста Львова (зараз – Державний навчальний заклад «Львівське міжрегіональне вище професійне училище залізничного транспорту»).
Проходив строкову військову службу в 25-й зенітній ракетній бригаді Повітряних сил Збройних Сил України. У мирний час працював консультантом з питань будівництва та майстром лицювальником-плиточником.
За словами близьких, Тарас любив футбол та настільний теніс, де неодноразово досягав успіху. Разом з футбольною командою «Галичина» Щирець ставав переможцем та призером, як районних, так і обласних змагань.
Під час повномасштабного вторгнення боронив Україну у лавах 103-ї окремої бригади територіальної оборони імені митрополита Андрея Шептицького Сил територіальної оборони Збройних Сил України. Виконував бойові завдання на Харківщині та Сумщині.
У Тараса Морського залишись дружина, син, батьки та брат.
У ранньому дитинстві родина переїхала до міста Дрогобич Львівської області, де й провів своє дитинство та юність.
Навчався у Ліцеї №1 імені Івана Франка міста Дрогобич. Вищу освіту здобув у Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка, був учасником Клубу веселих та кмітливих.
З дитинства займався баскетболом, любов до нього зберіг і в дорослому житті.
Довгий час працював на посаді Team lead в компанії «Soft serve».
За словами рідних, друзів і колег, Андрій - людина, яка завжди прийде на допомогу, ніколи не підведе, завжди допоможе в скрутну хвилину. Понад усе любив життя, був душею компанії, веселим і товариським, люблячим чоловіком і батьком.
Під час повномасштабного вторгнення захищав державу в складі 81-ї окремої аеромобільної Слобожанської бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. Виконував бойові завдання на Луганщині.
В Андрія Кубая залишились дружина, син, донька, батьки та сестра.