Завтра Львів попрощається із трьома захисниками України

Чин похорону захисників розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, об 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок.

Поховають воїнів на Личаківському кладовищі. 

Біографічні довідки захисників

Донеччанин.

Навчався у Донецькому навчально-виховному комплексі №91. Згодом вступив до Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка, де вивчав правознавство.

Працював адвокатом у Акціонерному товаристві «Перший український міжнародний банк» (ПУМБ), тут отримав звання «Кращий співробітник 2020 року». У вільний час Олександр Борисов захоплювався грою на гітарі, бігом та туризмом, обожнював проводити час із своєю родиною.

Був прихильником ідей «Молодіжного Націоналістичного Конґресу» та брав активну участь у вихованні патріотичної молоді. Також входив до складу громадської організації «Український легіон», де пройшов військовий вишкіл.

Із початком повномасштабного вторгнення рф разом із однодумцями став на захист Батьківщини від окупантів. Боронив суверенітет та територіальну цілісність держави у складі військової частини А4788 Сил Спеціальних Операцій Збройних Сил України.

У Олександра Борисова залишились мама, дружина, маленька донечка та брат.

Уродженець міста Горлівка Донецької області.

Професійно-технічну освіту за спеціальністю «газоелектрозварювальник» здобув у Горлівському професійному технічному училищі №55. Після завершення навчання довгий час працював за фахом.

Під час повномасштабного російського вторгнення став на захист України до складу 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.

У Руслана Осаульця залишились рідні та друзі.

Львівʼянин.

Навчався у Середній загальноосвітній школі № 72 м. Львова. Здобув професію заготівельника верху взуття у Професійно-технічному училищі №31 (сьогодні – Заклад професійної (професійно-технічної) освіти «Львівський професійний коледж індустрії краси та моди»). Після завершення навчання проходив строкову військову службу.

Працював за фахом на місцевому приватному підприємстві. У свій вільний час захоплювався шиттям та городництвом. Активно займався футболом, любив рибалку та відпочинок на природі.

Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист держави від окупантів до складу військової частини А4220. Боровся із загарбниками на східному напрямку, за сумлінне виконання бойових завдань був нагороджений численними відзнаками.

У Петра Лопушинського залишилися двоє синів.