5 липня Львів попрощається із трьома захисниками України

Чин похорону воїнів розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, відбудеться загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.

Також прощання з Іваном Галамушкою відбудеться у родинному помешканні у м. Дубляни (вул. Шевченка, 29), а опісля в Церкві Успіння Пресвятої Богородиці у Дублянах.

Поховають Івана Галамушку на Дублянському кладовищі, Романа Готру та Віталія Кошеварова – на Личаківському кладовищі, на полі Почесних поховань новітніх Героїв.

Біографічні довідки захисників   

Навчався у Дублянській загальноосвітній школі імені Героя України Анатолія Жаловаги. Здобув спеціальність «землевпорядкування» та кваліфікацію інженера-землевпорядника у Львівському національному аграрному університеті.

Працював геодезистом у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Галгеокадастр».

Зі слів рідних, захоплювався риболовлею та картографією, добре орієнтувався на місцевості та мав інтерес до роботи з картами. Вирізнявся добротою й справедливістю.

У 2024 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямку у складі 117-ї окремої важкої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.

У Івана Галамушки залишилися батьки та двоє братів.

Навчався у Львівській правничій гімназії. Згодом здобув професію журналіста в Українській академії друкарства м. Львова.

Працював у будівельній сфері – займався монтажем вентиляційних систем, виконував роботи на висоті. Мав сертифікат промислового альпініста.

Зі слів рідних, вирізнявся терплячістю, справедливістю та вмінням співпереживати іншим. Захоплювався футболом та автомобілями.

У 2024 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Херсонському напрямку у складі 34-ї окремої бригади берегової оборони 30-го Корпусу морської піхоти Військово-Морських Сил Збройних Сил України

У  Романа Готри залишилися мати брат та бабуся. 

Навчався у ліцеї №45 Львівської міської ради.

Працював будівельником на приватних підприємствах.

Зі слів рідних, захоплювався риболовлею, природою, бойовими мистецтвами та мав особливу любов до тварин. Був щирим та чуйним – завжди готовий був підтримати, допомагав без зайвих слів і з власної ініціативи.

У 2023 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямку у складі 25-го окремого штурмового батальйону 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура» Збройних Сил України.

Нагороджений нагрудним знаком «Ветеран війни – учасник бойових дій».

У Віталія Кошеваровова залишилися син, дві доньки, дружина та мати.