4 серпня Львів попрощається із захисниками Назарієм Милькусом та Олексієм Кротом

Чин похорону розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.

Поховають Назарія Милькуса та Олексія Крота на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань №87  (вул. Пасічна).

Біографічна довідка захисника

Навчався у Сороки-Львівській гімназії Мурованської сільської ради Львівського району Львівської області. Згодом продовжив навчання у комунальному закладі Львівської обласної ради «Львівський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут». Вищу освіту здобув у Національній академії Національної гвардії України.

Зі слів рідних, Назарій був доброю, щирою, вихованою, відповідальною та турботливою людиною. Вирізнявся цілеспрямованістю, відданістю своїм переконанням і почуттям обов'язку. Із захопленням вивчав історію, успішно брав участь в олімпіадах і здобував призові місця. Професійно займався бігом, неодноразово представляв себе на спортивних змаганнях. Водночас найбільшою мрією та покликанням Назарія ще з дитинства була військова справа, якій він залишався відданим упродовж усього життя.

У 2026 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямку у складі 20-ї бригади оперативного призначення «Любарт» Національної гвардії України.

У Назарія Милькуса залишилися мати, сестра, бабусі, дідусі, кохана дівчина та родина.

Навчався у Петровослобідській початковій школі. Згодом продовжив навчання у Корюківському ліцеї №3 Корюківської міської ради Чернігівської області. Після закінчення школи здобув професію машиніста широкого профілю у державному професійно-технічному навчальному закладі «Сновське вище професійне училище лісового господарства». Вищу освіту здобув у Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя, де здобув кваліфікацію вчителя історії та правознавства. Проходив строкову військову службу.

Працював у державному підприємстві «Корюківське лісове господарство» на посаді лісоруба.

Зі слів рідних, Олексій був добрим, щирим, чесним і позитивним. Завжди дбав про рідних та близьких, намагався підтримувати їх і робив усе можливе для їхнього добробуту. Був відданим своїй державі, справжнім патріотом України. Захоплювався історією України, досліджував історію свого роду та рідного села, із захопленням ділився своїми знаннями з дітьми. Писав вірші, любив читати й відвідувати історичні музеї. Також захоплювався садівництвом: із задоволенням висаджував на подвір'ї різноманітні дерева та саджанці, дбайливо доглядаючи за ними.

Був учасником Операції Об’єднаних сил.

Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів став на захист Батьківщини. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Чернігівському, Донецькому, Північно-Слобожанському та Курському напрямках у складі 1-ї окремої важкої механізованої Сіверської бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.

Нагороджений медаллю «За оборону Чернігова».

В Олексія Крота залишилися дружина, донька та двоє синів.