6 листопада Львів попрощається з воїнами Ігорем Пашком та Анатолієм Буренковим

Чин похорону воїнів розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.

Поховають захисників на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань №87  (вул. Пасічна).

Біографічні довідки захисників

Навчався у середній загальноосвітній школі м. Стрий. Згодом здобув професію електрика у відокремленому структурному підрозділі «Стрийський фаховий коледж Львівського національного університету природокористування».

Працював за кордоном.

Зі слів рідних, Ігор був доброю, спокійною та працьовитою людиною, завжди готовою прийти на допомогу іншим. Любив читати, захоплювався садівництвом, із задоволенням працював біля дому. Дбайливо ставився до тварин.

У 2023 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямку у складі 77-ї окремої аеромобільної Наддніпрянської бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.

Нагороджений відзнакою Президента України — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

В Ігоря Пашка залишився син.

Навчався у ліцеї імені Василя Симоненка Львівської міської ради. Згодом здобув вищу освіту у Львівському інституті економіки і туризму за спеціальністю «Менеджмент туризму і готельного господарства».

Працював у товаристві з обмеженою відповідальністю «Розетка. УА».

Зі слів рідних, Анатолій був життєрадісною, товариською та щирою людиною з особливим почуттям гумору. Любив жартувати, дарувати близьким позитивні емоції та дивувати їх незвичайними подарунками. Вирізнявся наполегливістю, умінням відстоювати власну думку та готовністю підтримати рідних у будь-яких життєвих обставинах. Захоплювався технікою, добре розбирався в електроніці, самостійно ремонтував телефони та налаштовував комп’ютери. Особливо цінував родинні стосунки, завжди підтримував близьких і з великою любов’ю та турботою ставився до своїх племінників.

У 2026 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямку у складі 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.

У Анатолія Буренкова залишилися дружина, мати, брат, сестра, друзі та родина.