7 жовтня Львів попрощається з воїнами Андрієм Коцабою та Михайлом Волосянським

Чин похорону воїнів розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, відбудеться загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.

Михайла Волосянського поховають на Голосківському кладовищі, на полі ветеранів 34В, Андрія Коцабу – на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань новітніх Героїв. 

Біографічні довідки захисників 

Навчався у Підбірцівському ліцеї Львівської міської ради. Згодом здобув освіту у Львівському міжрегіональному вищому професійному училищі залізничного транспорту.

Працював помічником автомеханіка на приватному підприємстві. Зі слів рідних, Михайло любив читати та захоплювався риболовлею. Був добрим, щирим, життєрадісним та прямолінійним.

У 2025 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Північно-Слобожанському та Південно-Слобожанському напрямках у складі 158‑ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.

У Михайла Волосянського залишилися син, донька, племінниця, двоюрідні сестри, тітка та друзі. 

Здобув освіту у Львівському фаховому коледжі транспортної інфраструктури за спеціальністю «Автоматика та телемеханіка».

Проходив строкову військову службу. Працював слюсарем з ремонту газової апаратури у Відкритому акціонерному товаристві «Львівський завод газової апаратури».

Зі слів рідних, Андрій любив риболовлю та збирання грибів. Був добрим і справедливим, завжди готовим прийти на допомогу. Вирізнявся простотою, турботливістю та щирістю.

Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів став на захист Батьківщини. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Північно-Слобожанському, Південно-Слобожанському та Донецькому напрямках у складі 67‑ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.

У Андрія Коцаби залишилися дружина та син із сім’єю.