8 липня Львів попрощається з воїнами Романом Свянтком та Богданом Знаком
Чин похорону обох воїнів розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, відбудеться загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.
Романа Свянтка поховають на Личаківському кладовищі, на полі Почесних поховань новітніх Героїв, Богдана Знака – на Голосківському кладовищі, на полі ветеранів 34‑В).
До слова, відтепер інформаційні стенди з біографіями воїнів, з якими прощається місто, окрім площі Ринок також розміщують на Залізничному вокзалі Львова.
Біографічні довідки захисників
Навчався у Підволочиській школі та у Підволочиському ліцеї імені Івана Франка Підволочиської селищної ради Тернопільської області. Згодом здобув професію механіка у Підволочиському професійному ліцеї.
Працював у сфері будівництва на приватному підприємстві.
Зі слів рідних, щиро захоплювався технікою – любив розбиратися в її роботі, ремонтувати та вдосконалювати. Подорожі приносили йому натхнення та радість відкриттів. Був дуже доброю, жертовною людиною, завжди готовою допомогти іншим, навіть ціною власного спокою.
Із початком повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Київському напрямку у лавах 72‑ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців Збройних Сил України.
У Романа Свянтка залишилися дружина, син, сестра, брат, тітка, бабуся та прабабуся.
Навчався у середній загальноосвітній школі I‑III ступенів № 36 м.Львова. Згодом здобув професію слюсаря з ремонту автомобілів у Міжрегіональному вищому професійному училищі автомобільного транспорту та будівництва (колишнє Професійно-технічне училище № 57 м. Львова).
Працював слюсарем-електриком у Первинній профспілковій організації комунального підприємства «Тролейбусне депо № 1».
Зі слів рідних, любив риболовлю, був добрим, чесним і працьовитим – завжди сумлінно ставився до справи та з повагою до людей.
У 2024 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Кіровоградському та Північно-Слобожанському напрямках у складі військової частини А5011 Збройних Сил України.
У Богдана Знака залишилися мати та сестра.