Львів запалив «Промені пам’яті» над могилами полеглих Захисників і Захисниць у четверту річницю вторгнення

Цього року їх засвітили над п’ятьма полями почесних поховань. На Личаківському кладовищі над полями № 76, № 67, № 86а та № 87. Вперше «Промені пам'яті» запустили на Голосківському кладовищі над полем № 34-В (вул. І. Миколайчука).

До вшанування пам’яті Героїв долучилися рідні полеглих воїнів, представники влади та духовенства, військові підрозділи Львова та області та небайдужі мешканці міста. Вони спільно помолилися та запалили лампадки — з повагою до кожного, хто віддав життя за Україну.

«Сьогодні я згадую свого чоловіка, як він приймав рішення йти на війну. Він пішов, бо за його плечима були його діти, була Україна, яку він дуже любив. І я хочу подякувати всім тим, хто сьогодні прийшов вшанувати його пам'ять, всім тим, хто віддав своє життя за нас. Українці повинні пам'ятати про тих, хто йде вперед, падаючи під пострілами і вибухами, щоб ми могли жити, щоб наші діти могли ходити в школу, щоб могли навчатися студенти, щоб створювалися українські сім'ї, і щоб ця земля родила хліб.

Я прошу про одне — не забувайте підставити плече всім тим, хто сьогодні несе цей біль. Вже 4 роки буде як немає мого чоловіка, але цей біль — не вщухає і тільки завдяки вірі і підтримці українців можна рухатися вперед», — зауважила Олена Коберник, дружина полеглого Героя — військовослужбовця 125-ї окремої важкої механізованої бригади Олександра Коберника.

Міський голова Андрій Садовий висловив співчуття та шану родинам полеглих Героїв, і запевнив, що допоки буде Львів і громада, доти житиме пам'ять про кожного і кожну, хто боронив нашу землю від ворога.

«Ці роки війни розділили наше життя на „до“ і „після“. Це є роки болю і страждань. І водночас — це роки гідності, честі і звитяги.

Сьогодні ми тут знаходимося на полі почесних поховань і ми споглядаємо на ті промені — вони як молитви, які ми скеровуємо в небо. Кожен цей промінь — на честь сина, батька, брата, сестри. Тут сьогодні багато споминів. Я знаю, що багато хто любить прийти сюди вранці, коли є тиша, бо в цій тиші ти ніби починаєш чути голоси наших рідних, те, що вони не встигли сказати.

І допоки є Львів і наша громада, ми зобов'язані пам'ятати ім'я кожного і кожної, хто віддав життя за нас. Я хочу вірити, що наші рідні і їх душі бачать нас тут, як ми чисельно зібралися.

Я сьогодні ще раз і ще раз хочу висловити кожному з вас слова співчуття і схилити голову в пам'ять про наших Героїв», — звернувся до рідних Захисників і Захисниць мер Львова Андрій Садовий.

«Тут перед нашими очима ці сотні могил, в яких лежать наші Герої — воїни, шану яким ми віддаємо сьогодні і кожного дня. Ми знаємо, що їхня смерть не марна, тому що полягли тисячі, щоб жили мільйони. Вони не просто Герої, вони українське зерно, яке впало в українську землю і було напоєне не джерелами води, а нашою кров'ю. А кров мучеників творить нову історію. І це є те зерно, яке впало в землю, щоб прорости новим хлібом життя — для дітей, онуків, нащадків України.

Від 2014 року, а ще більше від 2022 року збираємося, щоб вшанувати їхню пам’ять, а собі нагадати, що наше вшанування і молитва — не є марними. І цей надзвичайний символ нашої молитви — промінь світла. Здається дрібниця, але це той промінь, який розганяє темряву. Він є символом бомбардування і штурму нашого неба. Ці промені — це не лише наше послання небу, це і відповідь нам з неба», — наголошує архімандрит Кипріан Лозинський (ПЦУ).

Окрім акції пам'яті на Личаківському та Голосківському кладовищах пам’ятні заходи відбулися й на інших цвинтарях Львівської громади, де за бажанням родин поховані наші Захисники та Захисниці.