Місто починає облаштовувати інклюзивні доріжки на території музею Євгена Коновальця у Зашкові

Сьогодні на локації відбулася виїзна нарада за участі представників міської та обласної рад, підрядника, музейників, а також місцевих мешканців. Необхідність забезпечення доступності садиби підтримали як новий керівник музею Іван Хома, посадовці, так і представники громади Зашкова. Роботи виконають за позабюджетні кошти.

Облаштування рівних та зручних доріжок — перший етап оновлення садиби. Існуючий незручний камінь демонтують, а замість нього покладуть нове покриття із шліфованої бруківки. При цьому конфігурація замощення дещо зміниться. Також прокладуть і нові хідники. Усі доріжки будуть сполучені між собою та вестимуть до об’єктів садиби.

«Ми маємо з нашою обласною владою спільне завдання — хочемо впорядкувати територію біля музею Коновальця. Тому що це не тільки історична, це знакова постать для української держави, особливо в часі війни. І сюди мають приходити і діти і наші ветерани. А серед ветеранів зараз є багато воїнів на кріслах колісних, які постраждали внаслідок бойових дій. На жаль, на сьогодні ця територія не є інклюзивною. Це велика проблема, і це треба терміново впорядковувати. Перший етап — це облаштування інклюзивних доріжок, які будуть гладкі, доступні й зручні.

Провели дуже конструктивну нараду, всі, в принципі, „за“, що треба впорядковувати та робити.

Оскільки сам музей є обласним, але будівля та територія — міські, є юридичні колізії. Тому ми знайшли меценатів, які зголосилися підтримати оновлення інфраструктури й покращення території музею. Це дуже добре, адже таким чином ми бюджетні кошти можемо скерувати на підтримку армії.

Щодо хідників, то архітектори повністю проаналізували всю територію музею — і перед будівлею, і за нею, — та спланували доріжки в передній частині так, щоб можна було пройти на територію, до стодоли й насолодитися спогляданням цих музейних експонатів», — зазначив заступник міського голови Львова з містобудування Любомир Зубач.

На тому, що найперше треба зробити зручним доступ до музею, наголосив директор Львівського історичного музею, у складі якого є музей Євгена Коновальця, Роман Чмелик.

«Потрібно застосовувати комплексний підхід до впорядкування як самої садиби, так і присадибної території. Але безумовно, що треба робити найперше — це впорядковувати доріжки, які ведуть до меморіального музею Євгена Коновальця. Вони з добротного каменю, але, на жаль, не відповідають сучасним вимогам інклюзивності. Оскільки в нас щораз більше внаслідок війни є маломобільних людей, то мусимо зробити максимально зручним для них доступ до музею», — сказав Роман Чмелик.

Про пріоритетність зручності для кожного відвідувача зазначив і священник парафії Архистратига Михаїла села Зашків, отець Ярослав.

«Питання зручності для людей має бути в пріоритеті. Окрім маломобільних людей, є ще також батьки з малими дітьми на візочках, які також хочуть прийти — чи то на різні заходи на честь Коновальця, чи просто завітати в музей. І такі можливості треба людям створювати. Буде зручно й комфортно — будуть люди. Тому я за модернізацію і за здорові рішення, які б не зашкодили історичній складовій, але допомогли людям краще пізнавати історію і не лише збоку споглядати, а й доторкнутися до неї», — сказав отець Ярослав.

Потребу в інклюзивності підтвердив і місцевий мешканець, ветеран Юрій Копитинський.

«Я ветеран, у мене багато товаришів користуються інклюзією і кріслами колісними. І для них треба зробити комфорт — це сто відсотків. Замощення має бути ширшим, рівнішим. Має бути зручно для ветеранів», — зазначив пан Юрій.

До слова, старе замощення після демонтажу облікують та передадуть на зберігання відповідному комунальному підприємству. За потреби — його можна буде повторно використати.

Також Любомир Зубач додав, що питання облаштування інформаційного центру з інклюзивною вбиральнею, а також облаштування тераси біля стодоли, як це було передбачено концепцією, ще потребують обговорення.

«На сьогодні тут є лише сільський дерев'яний туалет. Тому пропозиція міста — зробити гарний, з дерева та панелей, інформаційний центр, у якому буде інклюзивний санвузол. Це буде дуже зручно для всіх відвідувачів музею й покращить саму інфраструктуру: у цьому приміщенні будуть робочі місця, можна буде продавати сувенірну продукцію — тобто те, що є в усіх сучасних музеях світу.

Щодо стодоли, яка стоїть за музеєм, то наші архітектори пропонують підсилити, добудувати й зробити дерев'яну терасу. Відвідувачі музею потім зможуть прогулятися в цю частину садиби, посидіти, відпочити й насолодитися роздумами про нашого героя.

Ну і, звичайно, це те, що після перепоховання Євгена Коновальця в Україні сюди, на територію музею, привезли надмогильну плиту, і архітектори мають подумати про те, де її розмістити. Тобто це ще ті окремі питання, які потребують обговорення й дискусії», — додав Любомир Зубач.

Нагадаємо, музей у Зашкові перебуває в обласному підпорядкуванні та є одним із відділів Львівського історичного музею. Раніше керівник установи звертався до Львівської міської ради з проханням посприяти в облаштуванні інклюзивної вбиральні та впорядкуванні території.

Довідка

Євген Коновалець — засновник і перший голова ОУН, полковник Армії УНР, командир Січових Стрільців, політичний, державний, військовий діяч, один із засновників українського націоналізму. Борець за волю і незалежність України XX століття. Народився 14 червня 1891 року у Зашкові на Львівщині. Був убитий 23 травня 1938 року у Роттердамі (Нідерланди) та там похований.

13 серпня цього року останки Євгена Коновальця перевезли в Україну, а 18 серпня урочисто перепоховали на Національному військовому меморіальному кладовищі на Київщині. Надгробний пам’ятник з могили у Роттердамі перевезли до музею-садиби у Зашкові.