Не конкурувати, а співпрацювати: Барселона, Амстердам та Вашингтон поділилися досвідом метрополій на львівському Форумі агломерацій

Хетлайнером метрополійного руху в Європі називають Барселону. Це одна з найбільших метрополій, що охоплює 36 муніципалітетів, де проживає 3,35 млн людей, генерує 52% ВВП Каталонії і майже 10% ВВП Іспанії, та є єдиною офіційно створеною в країні. 

«Ми розпочали у 1963 році, пройшли через різні закони, об’єднання та політичні баталії, і лише у 2010-му парламент ухвалив закон, що визначив наші повноваження. Це дало стабільність — ми не залежимо від виборів, але мусимо мати підтримку муніципалітетів і громадян», — розповів предствник Барселонської метрополії Ксавєр Еструх Бош.

Він наголосив, що метрополійна форма управління — найефективніша для урбанізованих територій.

«Наші річки течуть через різні муніципалітети, наші ліси ростуть у різних громадах. Постачання води не зупиняється на межі громади і має бути ефективний спосіб управляти всім цим. Раніше, коли муніципалітети працювали окремо, річки були місцем, куди викидали сміття. Зони між різними муніципалітетами були ідеальними для того, щоб будувати шосе, бо це було щось таке на кордоні. А тепер – це центр нашої метрополії: річки ми зробили природніми територіями, шосе перетворили на метрополійні проспекти. Ми поєднуємо системи муніципалітетів і люди гордяться Барселоною як метрополією», — зазначив Ксавєр Еструх Бош.

До слова, бюджет Барселонської метрополії складає майже 2,9 млрд євро. І половина цих коштів скеровується на транспортну сферу, яка об’єднує метро, автобуси, таксі, мережу прокату електровелосипедів.

Модель Амстердамської метрополії є прикладом врядування на добровільних засадах. Вона об’єднує транспортне управління та 30 муніципалітетів, де проживає близько 2,5 млн людей. На цій території діє понад 300 тис. підприємств, що забезпечують 1,5 млн робочих місць.

Представник метрополії Еміель Редінг (Emiel Reding) пояснив, що саме кооперативний підхід забезпечує регіону високу економічну стійкість і гнучкість.

«У нас сильна економіка. Якщо один із секторів працює не так добре, це компенсується іншими, які працюють краще. До прикладу, після пандемії ми дуже швидко повернулися на шлях зростання. Ми не маємо правових можливостей приймати рішення за муніципалітети. Ми співпрацюємо, домовляємось і тоді можемо разом лобіювати ті чи інші проєкти на рівні центрального уряду чи в Брюсселі. Є певна законодавча основа щодо мобільності, але щодо інших питань — це завжди співпраця», — зазначив Еміель Редінг.

Та наголосив, що завдяки метрополії громадам вдається вирішувати критичне питання просторового планування та розвитку в умовах обмеженої території.

«Амстердам – відносно невелике місто. Не все будівництво відбувається там, а розподіляється по громадах. Ми плануємо зростання там, де добре розвинений громадський транспорт. Деколи нам краще вирішувати проблеми регіону, а не просто міста Амстердам. Наш простір обмежений і ми постійно боремося з водою, тому маємо велику дискусію про те, як найкраще використовувати цю обмежену територію. Ми комбінуємо житло та промисловість, і, говорячи з центральним урядом, досить успішні в отриманні фінансування», — розповів представник агломерації.

Модель Брно також функціонує без офіційного правового статусу. До неї входить 184 муніципалітети, де мешкає близько 700 тис. людей, 70% з яких щодня доїжджають на роботу до міста. Співпраця базується на довірі та інструменті Інтегрованих територіальних інвестицій. Брно виступає управляючим органом, який залучає та розподіляє фінансування з фондів Європейського Союзу. З 2014 року реалізовано понад 230 проєктів, а у 2021 – 2027 роках передбачено фінансування у 330 млн євро. Основна увага — транспортній та екологічній інфраструктурі, координації забудови, розвитку громадських послуг і технологій.

Ризька агломерація об’єднує столицю та вісім навколишніх муніципалітетів у форматі неформальної співпраці. Тут зосереджено близько 1 мільйона мешканців і 70% економіки Латвії. Рига та партнери спільно координують транспорт, водопостачання й поводження з відходами, а через геополітичну ситуацію додають новий пріоритет — громадську та кібербезпеку.

«На тлі повномасштабної агресії Росії в Україні, ми бачимо критичну необхідність розширювати співпрацю у сфері безпеки»,— підкреслив заступник мера Риги Маріс Спріндзукс.

І якщо європейські агломерації часто використовують «м’яку» співпрацю на основі довіри та неформальних партнерств, то США покладаються на більш інституціоналізовані та формалізовані структури для управління великими регіонами.

Як розповів колишній виконавчий директор Вашингтонської метрополійної ради урядів Чак Бін, в Америці розвиток агломерацій стартував після ІІ світової війни та пришвидшився у 50 – 60‑х роках, коли постало питання співпраці між центром та околицями. Так, Вашингтонська агломерація є однією з найбільших у США (близько 6,3 мільйона осіб), і її співпраця координується через потужні спеціалізовані регіональні органи.

Інший приклад — метрополія Коламбус, що об’єднує 2,5 млн людей у 96 громадах. Тут, хоч громади й долучилися до співпраці добровільно, управління відбувається через Комітет планування, створений урядом. При цьому великі міста зменшили кількість своїх делегатів, щоб забезпечити представництво та посилити голос маленьких громад при спільному плануванні та розвитку регіону.

До слова, за даними ООН, 32% населення світу живе у метрополіях. А до 2030 року цей показник сягне 40%. 

В Україні ж агломераційний розвиток лише починається: наразі створено лише тільки асоціації — Київську та Львівську. У цьому процесі Львів є лідером, ця агломерація має власну стратегію розвитку.

«Форум став чудовою можливістю для нас ознайомитися з досвідом найуспішніших світових агломерацій. Їхні практики є надзвичайно цінними та важливими для України, адже ми зараз стоїмо на цьому шляху, і, я переконаний, що саме агломерації стануть рушійною силою для нашої економіки у повоєнному відновленні», — підсумував заступник міського голови з містобудування Любомир Зубач.

Додамо, форум відбувався за сприяння та підтримки Проєкту Ради Європи «Посилення багаторівневого врядування та місцевої демократії для підтримки відновлення України», що реалізується в межах Плану дій Ради Європи для України «Стійкість, відновлення та відбудова» на 2023 – 2026 роки Центром експертизи багаторівневого врядування при Конгресі місцевих та регіональних влад Ради Європи.

Фото — Роман Балук