Поховання Захисників України продовжать на новому Полі почесних поховань на вул. Пасічній (відео)
Контекст і потреба
«Ми довго працювали, аби ця територія набула нового змісту. Війна триває, і наше завдання — забезпечити можливість гідного поховання кожного Захисника», — зазначив керуючий справами виконкому ЛМР Євген Бойко.
Як виглядатиме нове поле
Головний архітектор Львова Антон Коломєйцев пояснює, що територія має унікальний топографічний ресурс: це єдина рівнинна ділянка поблизу, придатна для облаштування сектору поховань.
Наразі на місці виконано такі роботи:
- сформовано головну алею з дренуючим покриттям, стійким для проведення церемоній у будь-яку пору року;
- облаштовано зону церемоніалу, повністю очищену від радянських ідеологічних елементів;
- збережено всі зелені насадження, за винятком кількох аварійних туй;
- попередньо закладено простір для майбутніх елементів української меморіальної архітектури, які визначатимуться через фаховий конкурс.
Позиція громадськості та духовенства
Більше року у місті розглядали різні варіанти ділянок. Цю локацію погодили з робочою групою з увіковічення пам’яті Героїв національно-визвольних змагань за Незалежність України, членами якої є ветерани, родини загиблих, архітектори, науковці, ветерани та інші експерти.
Вікторія Родич, представниця ГО “Родин полеглих Героїв Львівщини”, яка втратила на війні чоловіка та брата, наголошує, що була на виїзді на локації та підтримує вибір: «Ми бачимо і розуміємо, що війна триває, на жаль, розуміємо, що це не кінець. Ми були на місці на виїзді. Добре, що воно є поруч поблизу теперішнього поля».
Підтримка для родин
Поруч із новим сектором розташований монастир сестер-служебниць Непорочної Діви Марії. Місто веде з ними діалог про облаштування каплиці, де родини загиблих зможуть отримувати духовну й ментальну підтримку.
«Ми завжди поруч з тими, хто переживає втрату. Готові підтримувати родини, коли вони приходитимуть сюди», — зазначили представниці згромадження.
«Побратими, і живі, і загиблі – мають бути однаково достойно вшановані. Кожна родина має право вибору, де саме хоронити своїх рідних. В кожної родини свій біль, своя травма. Тому мусимо підходити до кожного випадку індивідуально. Але правда в тому, що військовий меморіал має бути монолітним, з пам’ятниками одного типу, одного вигляду. Це не є забаганка міста, це – повага до військових. Це, власне, відчуття тої величі, яку ми мусимо пояснювати дітям.
Всі, хто загинув на війні – всі Герої. Це треба зрозуміти. Саме тому ми і хочемо показати: ми ж всі разом там в пікселях, в бронежилетах, в шоломах. Відповідно, наші надгробки теж будуть однакові. Бо я розумію, що колись і я помру. І можливо я теж буду достойний того, щоб бути похованим на військовому цвинтарі, і в мене буде такий же надгробок, як в моїх побратимів», — зазначив колишній військовослужбовець, заступник міського голови Львова з питань ветеранів Андрій Жолоб.
«Мені імпонує думка Мирослава Мариновича, який сказав, що це місце (колишній Пагорб Слави) росія не приватизувала у Львові, це українська земля, і вона має стати новим сенсом для громади Львова», — додав Євген Бойко.
Майбутнє військово-меморіальної інфраструктури
Разом із тим місто працює над створенням майбутнього загальноміського військово-меморіального кладовища, яке буде відповідати світовій практиці вшанування військових.
Такі кладовища у всьому світі є постійно діючими навіть після завершення війни. Там ховають не лише тих, хто загинув у боях, але й усіх ветеранів, які пішли з життя у поважному віці чи з інших причин. Це — норма держав, які дякують своїм Захисникам і забезпечують пам’ять про них на покоління вперед.
У Львові зараз визначають ділянку, яка дозволить сформувати таке місце пам’яті.
«Зараз ми опрацьовуємо кілька можливих локацій для створення такого загальноміського військово-меморіального кладовища. Це простір, де зможуть бути гідно поховані всі, хто захищав Україну — і ті, хто загинув на війні, і ті, хто повернувся додому та відійшов у мирний час. Адже кожен із них віддав частину себе за нашу свободу», — наголосив керуючий справами виконкому Євген Бойко.