Перейти до основного контенту
18°
Мінлива
хмарність
20 вересня 2026
Неділя
18°
Мінлива хмарність
Вдень
23°
Ясно
Вночі
13°
Ясно
21 вересня 2026
Понеділок
13°
Дощ, Мінлива хмарність
Вдень
14°
Мінлива хмарність
Вночі
17°
Дощ, Похмуро
22 вересня 2026
Вівторок
11°
Дощ, Мінлива хмарність
Вдень
11°
Дощ, Мінлива хмарність
Вночі
10°
Дощ, Похмуро
23 вересня 2026
Середа
10°
Дощ, Похмуро
Вдень
11°
Похмуро
Вночі
Дощ, Похмуро
24 вересня 2026
Четвер
11°
Дощ, Мінлива хмарність
Вдень
12°
Мінлива хмарність
Вночі
Дощ, Мінлива хмарність
25 вересня 2026
П'ятниця
13°
Дощ, Мінлива хмарність
Вдень
15°
Дощ, Мінлива хмарність
Вночі
10°
Дощ, Мінлива хмарність

«У Львові почуваємось як вдома»: правнуки Марії Федак взяли участь у перепохованні та відвідали родинну віллу

20 вересня 2026, 15:36
Пресслужба ЛМР
У Львові перепоховали Марію Федак діячку українського жіночого руху, дружину відомого галицького адвоката і мецената Степана Федака та тещу двох провідників ОУН: Євгена Коновальця й Андрія Мельника. На похорон до Львова приїхали нащадки родини Федаків — правнук Марії Федак Юрій Кузьмович та його сестра Христина. Вони зустрілись з мером та відвідали родинну віллу.
Правнуки Марії Федак стоять поруч із міським головою, тримаючи в руках квіти. В цей час у місті триває прощання із Марією Федак. Позаду них видніється будівля Львівської ратуші.
Правнуки Марії Федак стоять поруч із міським головою, тримаючи в руках квіти. В цей час у місті триває прощання із Марією Федак. Позаду них видніється будівля Львівської ратуші.

Під час зустрічі у Львівській міській раді нащадки розповіли свою родинну історію, життя Федаків у довоєнному Львові. За словами Юрія Кузьмовича, частина родини була змушена залишити Львів у 1944 році, адже її представники були залучені до українського національного руху. Родинну віллу на нинішній вулиці Чупринки довелось покинути.

Після проголошення незалежності України родина змогла повернутися до Львова. У 1992 році мати Юрія Кузьмовича приїхала до будинку з ключами, з якими виїхала з міста майже пів століття тому, і навіть змогла його відчинити. Та через неможливість повернення вілли у власність родина передала будинок у користування Науковому товариству імені Шевченка, з яким тісно співпрацювала у Нью-Йорку.

Під час візиту до Львова Юрій Кузьмович та Христина також відвідали родинну віллу на вул. Чупринки, 21. За словами нащадків, сьогодні будівля потребує уваги та збереження. У будинку вже провели частину необхідних відновлювальних робіт, однак він і надалі потребує реставрації, зокрема ремонту даху. Подальшу долю будівлі наразі обговорюють. Для нащадків родини Федаків важливо, аби віллу вдалося зберегти як частину історії Львова та наповнити її новим життям — зокрема через культурні, освітні чи інші суспільно важливі ініціативи.

«Це є архітектурна пам’ятка Львова, може, неофіційно, але вона є архітектурною пам’яткою Львова. Люди досліджують історію того будинку, хто були власниками перед тим, як наша бабця її купила. Активно досліджують, але вона тепер є порожня і поволі розпадається», — розповіла Христина, правнучка Марії Федак.

Міський голова Львова Андрій Садовий наголосив на важливості збереження пам’яті про львівські родини, історія яких була перервана вимушеним виїздом.

«Перш за все, це велика честь для міста — мати сьогоднішнє перепоховання, коли українці возз’єднуються у той чи інший спосіб, наскільки це є можливо. Я розумію, наскільки для вас це важливий момент у вашому житті. І кожен ваш візит до Львова буде візитом до рідного міста», — зазначив Андрій Садовий.

18 вересня Марію Федак перепоховали на Личаківському цвинтарі у Львові (вул. Мечникова, 33). Чин прощання відбувся у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла (вул. Театральна, 11), опісля память видатної діячки вшанували під час загальноміської церемонії прощання на площі Ринок.

Нагадаємо, 10 вересня останки Марії Федак ексгумували у Люксембурзі.

Біографічна довідка

Марія Федак народилася 1874 року на Тернопільщині в родині священника. Була активною учасницею жіночого просвітницького руху Галичини, належала до керівництва спілки «Труд», опікувалася благодійністю та підтримувала заарештовану студентську молодь. Разом із чоловіком виховала вісьмох дітей у патріотичному дусі, створивши надійний тил для українського підпілля.

Під час Другої світової війни, рятуючись від радянських репресій, родина емігрувала на Захід разом із сім'єю молодшої доньки Софії та зятем Андрієм Мельником. Померла в Люксембурзі й була похована на міському цвинтарі Боневуа, де згодом спочили й Андрій та Софія Мельники.