Завтра Львів попрощається із захисником Олексієм Дудиком

Чин похорону захисника Олексія Дудика розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, об 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок.

Поховають воїна на Личаківському кладовищі.

Біографічна довідка захисника

Навчався у колишній Височанській загальноосвітній школі I-III ступенів. У 2001 році закінчив Жмеринське професійно-технічне училище №1 та здобув кваліфікацію «бригадир по поточному утриманню і ремонту залізничної колії та штучних споруд».

Після завершення навчання проходив строкову військову службу у Навчальному центрі імені Василя Вишиваного Національної гвардії України, згодом був переведений на посаду командира відділення зенітно-ракетних військ до 45-го полку імені Олександра Красіцького НГУ.

Впродовж 2004-2008 років працював інспектором охорони на різних підприємствах, також протягом певного часу обіймав посаду сапера-радіотелефоніста групи розмінування. У 2008 році був прийнятий на службу до Державної кримінально-виконавчої служби України, понад 10 років пропрацював у Личаківській виправній колонії (№30).

Мав винятковий хист до малювання та співу, самостійно оволодів грою на гітарі. За словами близьких, «Олексій Дудик у будь-якому товаристві завжди знаходив спільну мову з кожним, був душею компанії. Був співчутливим, умів підібрати потрібні слова для будь-якої ситуації – чи для дитини, чи для дорослого. Був справедливим та чесним патріотом і завжди казав «Хто, як не ми?!».

У 2020 році Олексій Дудик підписав контракт із Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України та обійняв посаду начальника групи військової частини А2736. Початок повномасштабного вторгнення російської федерації зустрів на передовій. Одним із перших брав участь у боях за Рубіжне, Сіверськодонецьк та Попасну, де отримав поранення. Наприкінці грудня 2023 року перевівся до лав 3-ї окремої штурмової бригади Сухопутних військ ЗСУ. За відданість присязі і народу України був нагороджений численними відзнаками, зокрема, медаллю Міністерства оборони «15 років сумлінної служби» та нагрудним знаком «За зразкову службу».

У Олексія Дудика залишилися батьки, дружина, 5-річна донька та брат.