Завтра Львів попрощається з Героями Андрієм Муравським та Валерієм Голенковим
Чин похорону розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла (вул. Театральна, 11), об 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають Героїв на Личаківському кладовищі.
Маршрут похоронної процесії: Гарнізонний храм свв. апп. Петра і Павла УГКЦ (вул. Театральна, 11) – пл. Катедральна – пл. Ринок (міська церемонія прощання) – вул. Руська – вул. Підвальна – вул. Володимира Винниченка – пл. Соборна – вул. Пекарська – вул. Шімзерів – вул. Мечникова – Личаківський цвинтар.
Біографічні довідки Героїв
Навчався у Львівській середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №7 Львівської міської ради. Закінчив колишнє Львівське медичне училище. Після завершення навчання проходив військову службу в місті Перечин (Закарпатська область).
У мирний час працював зубним техніком в міській поліклініці, згодом почав займатися виготовленням меблів. Захоплювався стрільбою з лука, у юному віці брав участь у змаганнях зі стрільби.
Із початком повномасштабного вторгнення рф добровольцем став на захист Батьківщини від загарбників. Боронив територіальну цілісність та незалежність держави у складі 125-ї окремої бригади територіальної оборони Регіонального управління «Захід» Сил територіальної оборони Збройних Сил України.
У Андрія Муравського залишилися батьки, дружина, четверо дітей, онук, брат та сестра.
Навчався у Львівській середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №7 Львівської міської ради. Закінчив Відокремлений структурний підрозділ «Технологічний фаховий коледж Державного вищого навчального закладу «Національний лісотехнічний університет України». Займався вільною боротьбою.
Протягом 1990-1992 років проходив військову службу у місті Миргород Полтавської області.
Капітан поліції. Працював у органах внутрішніх справ у місті Львові.
Із перших днів повномасштабного вторгнення російської федерації, попри статус людини з інвалідністю, вступив до лав 125-ї окремої бригади територіальної оборони Регіонального управління «Захід» Сил територіальної оборони Збройних Сил України. Загинув, рятуючи свого побратима.
У Валерія Голенкова залишилися мама, дружина, син, донька, зять, брат та двоє онуків.