Завтра Львів прощається із захисниками Артемом Одаричем, Василем Яремчуком та Андрієм Сорокою

Чин похорону воїнів розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.

Артема Одарича та Василя Яремчука поховають на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань №87  (вул. Пасічна).

Із Андрієм Сорокою відбудеться ще прощання в Храмі Благовіщення Пресвятої Діви Марії, що у селі Підмонастир. Поховають Захисника на кладовищі у селі Підмонастир.

Біографічні довідки Захисників

Навчався у середній загальноосвітній школі № 2 м. Львова. Згодом здобув професію технолога з обробки деревини у Відокремленому структурному підрозділі «Технологічний фаховий коледж Національного лісотехнічного університету України».

Працював столярем на приватних підприємствах.

Зі слів рідних, Андрій був добрим, мужнім, чесним, працьовитим, відповідальним і надійним, вирізнявся цілеспрямованістю, доброзичливістю та готовністю завжди прийти на допомогу. Захоплювався футболом і електронікою, а у вільний час із захопленням працював над власними виробами з дерева.

У 2025 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Південно-Слобожанському та Донецькому напрямках у складі 125-ї окремої важкої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.

Нагороджений медаллю «Ветеран війни».

В Андрія Сороки залишилися батьки, син, брат, родина, друзі та побратими.

Навчався у середній загальноосвітній школі №34 імені Маркіяна Шашкевича м. Львова. Згодом здобув професію столяра у Львівському професійно-технічному училищі.

Працював столяром на приватних підприємствах.

Зі слів рідних, Артем був добрим, щирим, відповідальним, турботливим і товариським, вирізнявся харизматичністю. Любив слухати музику, колекціонував музичні диски, захоплювався боксом та відпочинком на природі.

Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів став на захист Батьківщини. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямку у складі 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка Сухопутних військ Збройних Сил України.

В Артема Одарича залишилися дружина, донька, брат та родина.

Навчався у ліцеї № 37 Львівської міської ради та середній загальноосвітній школі № 63 м. Львова.

Працював у сфері будівництва на приватних підприємствах.

Зі слів рідних, Василь був упевненим у собі, активним, товариським і комунікабельним. Захоплювався футболом, любив готувати, цікавився малюванням і кресленням.

Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів став на захист Батьківщини. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Південно-Слобожанському та Донецькому напрямках у складі 125-ї окремої важкої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.

Нагороджений відзнакою Міністерства оборони України — медаллю «За поранення», почесною відзнакою командира військової частини А7393 та медаллю «Ветеран війни».

У Василя Яремчука залишилися батьки, сестра та родина