Завтра Львів прощається з воїнами Олександром Тлатовим та Олегом Крайником

Чин похорону захисників розпочнеться о 12:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла.

Опісля, орієнтовно о 12:30, відбудеться загальноміська церемонія прощання із захисниками на площі Ринок.

Поховають Олександра Тлатова на Голосківському кладовищі, на полі 34-В, а Олега Крайника — на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань №87  (вул. Пасічна).

Біографічні довідки захисників

Уродженець села Бишів Львівської області.

Навчався у Закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів с. Бишів Радехівської міської ради Львівської області, згодом — у Львівському технікумі м'ясної та молочної промисловості Національного університету харчових технологій за спеціальністю «Зберігання, консервування та переробка молока». Також навчався в Національному університеті харчових технологій за спеціальністю «Харчові технології та інженерія».

Працював майстром з ремонту автомобілів у Товаристві з обмеженою відповідальністю «НІКО-ЗАХІД».

Зі слів рідних, Олег був дуже добрим і щирим, ніколи не відмовляв у допомозі та завжди відгукувався на прохання. Був турботливим чоловіком і найкращим татом для свого сина. Захоплювався ремонтом автомобілів та полюванням.

У 2024 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Запорізькому напрямку у складі 210-го окремого штурмового полку Сухопутних військ Збройних Сил України.

Нагороджений Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Срібний хрест» та відзнакою Міністерства оборони України — медаллю «За поранення».

У Олега Крайника залишилися дружина, син, батьки, двоюрідні брати та сестра.

Львів’янин.

Навчався у ліцеї №51 імені Івана Франка Львівської міської ради. Згодом здобув освіту у Вищому професійному училищі №20 м. Львова. Також здобув кваліфікацію викладача фізичного виховання та спорту у Львівському державному університеті фізичної культури імені Івана Боберського. Закінчив військову кафедру.

Працював менеджером з персоналу у Товаристві з обмеженою відповідальністю «БУДМАКС».

Зі слів рідних, Олександра вирізняли сила духу, мужність і цілеспрямованість, а також безстрашність у життєвих випробуваннях. Був кандидатом у майстри спорту України, грав у складі регбійної команди «Сокіл».

Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів став на захист Батьківщини. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Запорізькому, Миколаївському та Херсонському напрямках у складі 199-го навчального центру Збройних Сил України.

У Олександра Тлатова залишилися батько та сестра.