Завтра Львів прощається з воїнами Петром Семенцем, Мар’яном Цепухом та Андрієм Миколівим

Чин похорону захисника Петра Семенця розпочнеться о 10:45 в Латинському катедральному соборі Успіння Пресвятої Діви Марії.

Чин похорону захисників Мар’яна Цепуха та Андрія Миколіва, розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла.

Опісля, орієнтовно об 11:30, відбудеться загальноміська церемонія прощання із захисниками на площі Ринок.

Поховають Петра Семенця та Андрія Миколіва на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань Nº 87  (вул. Пасічна).

Захисника Мар’яна Цепуха поховають на Голосківському кладовищі.

Біографічні довідки захисників

Навчався у ліцеї №24 імені Марії Конопницької Львівської міської ради. Згодом здобув професію механіка за кордоном.

Працював кухарем у військовій частині та екскурсоводом у Львові.

Зі слів рідних, Петро любив футбол, цікавився історією, вирізнявся спокоєм, добротою, неконфліктністю та чуйністю.

Був учасником АТО.

У 2023 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямку у складі 5-ї окремої важкої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.

У Петра Семенця залишилися сестра, хрещена та родина.

Навчався у ліцеї №81 імені Петра Сагайдачного Львівської міської ради, згодом здобув фахову освіту у Львівському училищі.

Працював електриком у Львівському комунальному підприємстві «Львівсвітло».

Зі слів рідних, Мар’ян займався плаванням та колекціонував монети. За характером був спокійний, турботливий і неконфліктний.

У 2024 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямку у складі 5-ї окремої важкої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.

У Мар’яна Цепуха залишилися мати та родина.

Навчався у середній загальноосвітній школі №1 м. Львова. Згодом здобув професію електромонтера у Львівському вищому професійному політехнічному училищі.

Працював комплектувальником у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Радивилівмолоко».

Зі слів рідних, Андрій захоплювався комп’ютерними іграми, фантастичною літературою та кіно, любив музику. Вирізнявся справедливістю, спокоєм та товарискістю.

У 2024 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Південно-Слобожанському напрямку у складі 44-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.

У Андрія Миколіва залишилися мати, брат, сестра та родина.