КУ Інститут міста: за результатами дослідження, що проводила наша установа, кожний другий мешканець Львова підтримує будівництво крематорію

  • 23.04.2021, 15:33
  • 1510
  • Пресслужба ЛМР
Львів за останній рік збільшився у розмірах за рахунок приєднання громад, утворивши Львівську агломерацію. Разом з тим залишається питання розширення кладовищ та збільшення кількості місць для поховань. Аби забезпечити потреби населення, мерія працює у двох напрямках — доєднання земель до діючих кладовищ і будівництво крематорію. Зокрема, з цією метою раніше у Львівській міській раді було створено робочу групу для вивчення питання побудови крематорію, а команда КУ Інститут міста дослідила найпоширеніші міфи щодо біопоховання та ставлення мешканців Львова до створення крематорію у місті.

фото умовне, автор: Олександр Мазуренко

КУ Інститут міста в 2019 році провела детальне дослідження щодо найбільш поширених міфів про це питання, зокрема про ставлення як до біопоховань загалом, так і безпосередньо до побудови крематорію у місті.

«За результатами дослідження, що проводила наша установа у 2019 році, кожний другий мешканець Львова підтримує будівництво крематорію, а 44% респондентів загалом не проти, аби їх кремували. Динаміка відповідей залежить від віку: літніх людей більше тих, хто проти, натомість серед молодших людей більше прихильників біопоховань. Найбільшу готовність висловили чоловіки (47,7%) та молодь 18-30 (56,9%)», — розповіла керівниця програми аналізу та досліджень Інституту міста, соціологиня Тетяна Приходько.

Нижче подаємо результати дослідження 2019 року.

Міф 1. Кремація -заміна традиційному похованню

Кремація визначається як альтернативна форма до традиційного поховання. Волевиявлення на кремацію є добровільним та підтверджене проєктом Закону України № 8248 від 05.04.2018. У світі наявні й інші альтернативні форми біопоховання, але кремація є найбільш поширеною формою.

Міф 2. У Львові не досліджений попит на біопоховання та крематорій

Ще 2019 року команда Інституту міста спільно з «Соціоінформ» провели репрезентативне дослідження, опитавши 1 200 осіб, віком від 18 років і старше. Гранична теоретична похибка репрезентативності вибірки не перевищує 2,9%.

У опитуванні досліджувалось 3 блоки запитань:

  • ставлення до біопоховання загалом;
  • ставлення до будівництва крематорію у Львові;
  • рівень готовності мешканців скористатись послугою «кремація тіла».

Згідно з основними результатами опитування:

  • Понад половина мешканців (51,1%) позитивно ставляться до впровадження біопоховання (показник вищий серед чоловіків (56,1%), ніж серед жінок (46,9%)
  • 51% підтримує побудову крематорію у Львові (55% чоловіків та 47% жінок)
  • 44%, серед визначених, скористались би альтернативним видом поховань. З них, 27,3% - точно б скористались, а 17,1% - скоріше б скористались.

Міф 3. Побудова крематорію породжує корупцію

Для муніципалітету організація нового кладовища та його утримання є одним з найбільш проблемних питань. З огляду на звіт Держстату (станом на 2019 рік), Львівська область (41 од.) посідає 3 місце, поступившись Закарпатській (61 од.), Київській (52 од.), Харківській (45 од.) областям, щодо потреби у забезпеченні нових місць для поховань. Тож можливість збудувати крематорій вирішує питання із збереженням земельних ділянок, а також дозволяє залучати інвестиції ззовні.

Міф 4. Кремація тіла дорожча, ніж традиційне поховання

Найменший набір послуг традиційного поховання у Львові у 2019 році коштував ~8-9 тис. грн., водночас послуга кремування у Києві коштувала близько 4 тис. грн., з яких сама кремація - 445 грн. Наприклад, вартість біопоховання у Дніпрі, з транспортними витратами до Харкова, становила від 7 до 9 тис. грн. (послуги кремації, бригади, подушка, гроб, транспортування).

Міф 5. Церква проти кремації, як альтернативного виду поховання

Інститут міста проаналізував думки священників, які представляють різні конфесії та декларують публічно позицію з релігійного письма. Біблійне письмо не забороняє альтернативних форм поховання, проте зауважує кілька важливих моментів:

1) перевагу традиційному похованню надається через бажання вшанування тіла;

2) людина може сама обирати спосіб свого поховання;

3) як зазначають певні священнослужителі, людина повинна бути похована на кладовищі (колумбаріях), але не у громадських місцях.

Зауважимо, що дослідження підтверджує процес секуляризації населення: конфесійна приналежність львів'ян не впливає на їхнє ставлення до біопоховання: різниця між тими, хто відвідує православну, і тими, хто відвідує греко-католицьку церкву, становить майже 4% (50,6% проти 46,7%).

Нагадаємо, що депутати раніше виділили землю для міського крематорію на території Голосківського цвинтаря. Місто планує оголосити всеукраїнський архітектурний конкурс на будівлю та виготовити проєктно-кошторисну документацію до кінця 2021 року.