О. Роман Прокопець: «Як альтернативу будівлі на Короленка 7, Центру Опіки Сиріт пропонували приміщення на території психіатричної лікарні»

«Вплинути на ситуацію може суспільний резонанс і небайдужість кожного, — переконаний керівник Центру Опіки Сиріт о. Роман Прокопець. — Я все ж таки вірю у те, що діло не дійде до аукціону, бо просто не буде того, хто захоче купувати і забирати від дітей це приміщення, що наші можновладці, бізнесмени українські є освіченими та свідомими, і не стануть брати участь у цьому аукціоні. І навіть якби і взяли участь в цьому аукціоні, то лише задля того, щоб передати дітям на добро».

Як пояснюють отці, альтернативи приміщенню на вулиці Короленка, 7 немає. Адже замість пристосованого освітнього приміщення дітям пропонують 100 квадратних метрів, або будівлю на території психіатричної лікарні, поблизу із узалежненими людьми, які проходять реабілітацію.

«Хочу заявити, що запропоновані приміщення жодним чином не є альтернативою будинку на Короленка, 7. Там не буде змоги втілювати наші проекти. Наприклад, будівля за адресою Короленка, 1. Це приміщення 100 метрів квадратних. Це офісні приміщення, які нам пропонували взамін на те, що є на вул. Короленка, 7. Інше приміщення, яке нам пропонували, розташоване на території психіатричної лікарні, в одному із відділень, про яке нам казали, що воно завершене на 70% відсотків. Коли ми побачили його, то у реальності — це суцільна руїна, яка межує із корпусом, де проходять реабілітацію люди з узалежненнями. І думаю, що така перспектива була би для наших дітей дуже плачевною», — підкреслив о. Роман Прокопець.

За словами, о. Романа Прокопця, «Дім Милосердя» на вул. Короленка у Львові буде унікальним осередком не лише для України, але й для Європи. А нещодавно концепцію «Дому» затвердив Митрополит Львівський УГКЦ о. Ігор Возьняк.

«Це має бути Дім відкритий для потребуючих, для дітей-сиріт, які тут зможуть знайти, у першу чергу, опіку, духовну поживу, різні проекти, які Центр Опіки Сиріт упродовж 10 років здійснює на теренах Львова і Львівської області. Бо кожен з цих проектів, які реалізовує центр, був народжений від потреб дитини-сироти, з якими волонтер, чи капелан зустрічався у різні періоди служіння. Наприклад, кулінарний гурток „Казанок“ створили тому, що були діти, які після шкіл-інтернатів не могли собі дати ради приготувати їжу і, зрештою, голодували через це», — зазначає о. Ігор Возьняк.