У міській Ратуші відкрили фотовиставку про «Оселю» під назвою «Оселята»

Під час зустрічі, зокрема, говорили про розвиток та фінансову підтримку ЛМГО «Спільнота взаємодопомоги «Оселя». Адже, як акцентували під час зустрічі, важливо всіляко підтримувати потребуючих осіб, в тому числі, й запроваджувати циркулярну економіку — щоб речі, які мають цінність для інших, можна було повторно використовувати.

«Я дуже часто приїжджаю в Україну — протягом 15-ти років. І це, напевно, мій шостий візит до Львова. В нас у Європі працює 20 тисяч осіб у спільнотах „Емаус“. Засада нашої роботи — не просто прийняття людей, а циркулярна економіка. Важливими моментами є власне повторне використання речей і одягу, який не потрібний, і з іншого боку — це безкоштовна людська допомога», — зазначив Віллі Дас, президент «Емаус Європа».

«Велика подяка за вашу працю. Ви робите унікальні речі. І ми завжди згадуємо вас як позитивний приклад. Ми готові до ще більшої співпраці: все що буде корисне для львів’ян, людей доброї волі, нами буде підтримано. Ви завжди будете найкращими гостями в нашому місті — бо ви робите велику Божу справу», — зазначив Андрій Садовий, міський голова Львова.

Опісля, за участі представників ЛМГО «Спільнота взаємодопомоги «Оселя», відбулось офіційне відкриття виставки «Оселята» фотографині Робін Аліши Клеменс та письменниці Лізи Вейди.

«Від імені міського голови, від імені міської ради, маю велику честь вітати вас тут сьогодні. Сьогодні ми в такому дуже тісному колі, і хочу подякувати за вашу активну працю. Тому що кожен на своєму місці робить дуже важливу справу, яка складається і утворює дуже гарну якісну картину. Тому ця виставка, яку ми відкриваємо, є ще одним гарним символом, який ми будемо комунікувати до світу», — зазначив Андрій Москаленко, заступник міського голови Львова з питань розвитку.

«У 2016 році я отримала листа від дівчини Лізи Вейн, яка має українське коріння. І вона спитала, чи хотіла б я з нею подорожувати до України. Я сказала що так, хоча нічого не знала про Україну. І так я познайомилася з Богданом Литвиненком, який нас привів до „Оселі“. І люди в Україні прийняли нас дуже щиро і тепло, завжди допомагали нам. Тоді ми були в Україні лише два дні, і цього було недостатньо, щоб втілити цей проект, тому через два роки ми повернулися. У 2018 році ми приїжджали до України двічі на декілька тижнів задля того, щоб створити позитивний імідж цієї громади, і донести цю історію до людей у Львові. Бо ця історія стосується кожного, і важлива для кожного з нас. Дякую усім вам, що прийшли сьогодні. Мене ніколи не приймали люди так, як прийняли в цій громаді „Оселя“ в Україні. Вони впустили нас у своє життя, і ми спільно втілили цей проект», — зазначила Робін Аліша Клеменс, фотограф, автор робіт.

«Найважливіше — розповідати історії людей. Тому що найчастіше це є історії людей, виключених із суспільства, людей бідних, які часто опиняються за межами суспільства, людей, яких часто „викидають“. Як правило, це історії людей по цілому світу. Зараз ми перебуваємо тут в Україні такою невеликою робочою групою з країн Західної та Східної Європи, і ми тут зібралися для того, щоб обговорити питання, які стосуються Емаусу. Зараз ми мали зустріч з мером і його заступниками, і обговорювали ту справу, якою займається Емаус. Власне мова йде про циркулярну економіку — відходи — речі, які мають цінність для інших, можна повторно використати. Емаус — це як стіл, але справжнє життя — це ті люди, які сидять довкола цього столу, бо вони надають йому цінності», — акцентував Віллі Дас, президент «Емаус Європа».

«Емаус — це про особу, і про зустріч осіб, про нашу співпрацю. Я дуже люблю фотографії, тому що вони дуже чесні. Ці непідробні обличчя, які ви можете побачити на фото, це і є життя. І вони є прекрасним способом побачити справжню людину, і наново її прийняти — такою якою вона є — радіє, плаче, сміється, відпочиває, працює. Сподіваюсь, що завдяки мистецтву Робін, тут, в мерії, тисячі людей побачать цю виставку. І ми, як суспільство, зауважимо людину інакшу, і приймемо її», — додав отець Олег Жаровський, голова Ради ЛМГО «Спільнота взаємодопомоги «Оселя».

ЛМГО «Спільнота взаємодопомоги Оселя» — громадська неприбуткова організація, яка одна з перших на Україні почала займатися всілякою підтримкою бездомних, і у 2003 році створила унікальну Спільноту, де люди, що опинилися в скрутній ситуації, разом живуть і працюють, ведуть спільне господарство та допомагають іншим. Організація протягом 15 років об’єднує людей, які, пройшовши нелегкий досвід самотності, бідності й бездомності, зуміли віднайти своє місце в соціумі та розпочати нове життя. Спільнота дає затишок дому, відчуття безпеки, працю, що повертає втрачене почуття гідності, взаємну підтримку та сенс життя. Мешканці спільноти утримують себе з праці власних рук. Вони встановили у Львові контейнери для збору непотрібного одягу, взуття, книг, предметів побуту. Сьогодні їх є 23 у різних частинах міста.

«Оселя» була першою організацією, яка започаткувала практику контейнерів для одягу в Україні. Такою діяльністю вона вберігає речі, які непотрібні одним людям, але можуть послужити ще комусь, а не бути викинутими на смітник. Зібрані речі мешканці спільноти та волонтери сортують, ремонтують при необхідності, і реалізують у благодійних крамницях або віддають малозабезпеченим, безпритульним людям в Осередку підтримки, переселенцям.

Таким чином «Оселя» робить у місті велику екологічну роботу, за допомогою якої ще й одночасно вирішує соціальні проблеми. Спільнота щороку організовує Різдвяний Святвечір та Великодній сніданок для бездомних людей у Львові, провадить Осередок підтримки, де люди з вулиці можуть помитися, поїсти та переодягнутися. «Оселя» є чудовим прикладом соціальних змін в Україні, у країні, що розвивається.

Управління соціального захисту Львівської міської ради з 2012 року співпрацює з ЛМГО «Спільнота взаємодопомоги «Оселя» в рамках реалізації «Соціальних акцій з подолання бідності». Метою є залучення бездомних громадян до процесу ресоціалізації через проведення реабілітаційних заходів з потребуючими та акцій з подолання бідності.

Зміст та суть заходів:

— забезпечення надання санітарно-гігієнічних послуг — щоденно (крім вихідних) з 09.00 до 14.00 в Осередку підтримки бездомних громадян, що знаходиться за адресою м. Винники, вул. Винниченка, 3;

— забезпечення надання послуг харчування (роздача гарячих обідів) — щоденно (крім вихідних) з 9.00 до 14.00 в Осередку підтримки бездомних громадян, що знаходиться за адресою м. Винники, вул. Винниченка, 3; кожного четверга о 14.00 у сквері біля Порохової вежі;

— надання соціальних консультацій, роздача інформаційних листівок та буклетів про заклади соціальної допомоги в місті;

— залучення безпритульних до суспільно-корисної праці.

Зокрема, управління соціального захисту Львівської міської ради надало фінансову підтримку:

2016 рік — 34 тис. грн. — підтримка на реалізацію заходу «Функціонування осередку підтримки безпритульних людей»; 2

017 рік — 50 тис. грн. — захід «Функціонування осередку підтримки безпритульних людей»;

2018 рік — 176 тис. грн., з них: 76 тис. грн. — захід «Функціонування осередку підтримки безпритульних людей»; 100 тис. грн. — соціально-культурний проект «Знайди свій дім» (центр ресоціалізації безпритульних людей);

2019 рік — 163,2 тис. грн., з них: 92,0 тис. грн. — захід «Функціонування осередку підтримки безпритульних людей»; 72,2 тис. грн. — соціально-культурний проект «Створи свою оселю» (Центр ресоціалізації безпритульних людей).

«Спільнота взаємодопомоги «Оселя» є єдиною в Україні організацією, що входить до Міжнародного руху «Емаус», який налічує понад 350 спільнот у 37 країнах світу, що бореться з причинами бідності і забезпечує невідкладну допомогу нужденним людям.

Довідка

Robin Alysha Clemens — фотографиня. Народилася у 1992 в м. Утрехт (Нідерланди). Навчалася у Гаазькій королівській академії мистецтв. З 2009 року бере участь у низці персональних і групових виставок. Лауреатка багатьох призів і резиденцій. Публікувалася у виданнях De Correspondent, NRC, De Volkskrant, Het Parool, De Morgen, Playboy. Працює з багатьма комерційними клієнтами (Jagermeister, VICE, Warner Music, Ninja Tune) і для власних фотопроектів. Авторський стиль інспірований кінематографічним, і зокрема документальним досвідом, який «візуалізує різні субкультури, які не є частиною життя автора».

Протягом двох років Робін і Ліза кілька разів приїжджали до «Оселі», жили у спільноті, допомагали на кухні, у благодійній крамничці, сортували одяг та багато фотографували і спілкувалися з мешканцями, працівниками та волонтерами спільноти. Результат їхньої роботи — неймовірна фотовиставка, яка вже була представлена в Утрехті та Амстердамі (Нідерланди).

відео: Андрій Андрух