До Львова на форум з усиновлення приїхали учасники зі всієї України

Сьогодні будуть цікаві дискусії, будуть цікаві практики. Ще багато років тому ми поставили собі чітку мету – кожна дитина має бути в родині. І ми йдем цим шляхом, створюємо будинки сімейного типу, прийомні сім’ї. Бо діти мають бути в сім’ї», - зазначив Андрій Садовий, міський голова Львова.
Катерина Долгова – мама-вихователька, дитячий будинок сімейного типу якої відкрив свої двері та серце для дітей у лютому 2014 року. Упродовж цього часу Катерина виховала 15 дітей. Випускники ДБСТ уже створили власні сім’ї. Зараз Катерина виховує 10 дітей.
Ганна та Купріян Гаращенки теж стали батьками-вихователями у 2014 році, за цей час виховували 14 дітей. У цього подружжя особлива місія, бо виховують дітей з інвалідністю. У їхньому ДБСТ зараз зростає 8 дітей.
Про свою історію прийняття дитини у родину розповіла громадська діячка та блогерка Інна Мірошниченко, яка усиновила хлопчика Марселя.
«Жодна дитина не може бути щасливою у закладі – там вона втрачає опору і відчуття потрібності. Інтернатні заклади завдають травм, калічать дитину, руйнують її і роблять непридатною до соціального життя. Тому ми маємо це змінювати», - акцентувала вона.
Про важливість прийняття дітей у родину і те, наскільки це змінює дитячу долю, розповіла Катерина Новохатня, заступниця керівниці Координаційного центру з розвитку сімейного виховання та догляду дітей.
«Жодний заклад не може замінити дитині родину. Випускникам інтернатних закладів дуже важко адаптуватися до життя і соціалізуватися. Війна показала, що система інституційного догляду не може забезпечити безпеки дітям. Тому реформа – на часі, і треба її спільно впроваджувати», - зазначила вона.
В.о. керівника управління «Служба у справах дітей» Львівської міської ради Володимир Фридрак акцентував на важливості співпраці міста з різними структурами, коли йдеться про влаштування дітей у родини. Та закликав не боятися приймати дітей у свої сім’ї.
«Дитина не має зростати в закладі – вона має зростати в сім’ї. І тут співпраця різних структур – надважлива. Станом на сьогодні в нас функціонує 11 дитячих будинків сімейного типу, 8 з них ми створили у співпраці з нашими партнерами. Тобто лише об’єднавши недержавний і державний сектор, можна досягти результату. Тому вкотре хочу подякувати нашим партнерам.
Є діти, які потребують влаштування у родину. Є родини, які чекають на дітей. І ми допоможемо вам зустрітися: підкажемо, пояснимо, підтримаємо. Найголовніше – не бійтеся взяти дитину, не чекайте зручного моменту – бо його не буде ніколи. Тому якщо у вас виникла ідея прийняти дитину у свою родину – приходьте до нас і ми вам дамо всю допомогу – юридичну, психологічну, консультаційну, познайомимо із сім’ями, які вже прийняли дітей», - зазначив Володимир Фридрак.
Про свій досвід життя в інтернаті та чому таку систему вкрай необхідно змінювати, розповів Кирило Невдоха, голова Офісу дітей та молоді «ДійМО» при міністерстві соціальної політики України.
«Мені 24 роки, 16 з них я провів в інтернатній системі. І весь цей час я мріяв про сім’ю і любов. А зараз я мрію, щоб сім’я була в інших дітей. Але дитина не має мріяти про сім’ю і любов – це має бути базовим. Дитина не має «заробляти» собі на увагу і любов, як це ми робили в інтернаті. Діти не мають заробляти любов – як ми, коли нам привозили подарунки і ми їх перепродавали, щоб отримати кишенькові гроші і купити щось собі самостійно в магазині – як це роблять звичайні діти в сім’ях.
Я бачив, як працюють ДБСТ у Львові, і це кардинальна різниця з тим, як живуть діти в інтернатах. В ДБСТ діти можуть самостійно обирати собі їжу, одяг, заняття, вони відчувають тут свою потрібність», - сказав Кирило Невдоха.
На форум завітали батьки-вихователі, прийомні батьки, усиновителі, опікуни дітей, а також представники Координаційного центру з розвитку сімейного виховання та догляду дітей, представники влади, громадські діячі, представники благодійних фондів та організацій. Загалом це близько 250 учасників.
Також на форум завітав керівник управління «Служба у справах дітей» Львівської міської ради Ростислав Тимків, який після початку повномасштабного вторгнення росіян знову пішов у військо, щоб захищати нашу країну. «Коли почалася війна 23 лютого, пан Ростислав прийшов і сказав, що він не може бути тут – він мусить йти воювати, і до сьогодні він воює. Але сьогодні він з нами, він знає, що він тут потрібен, але каже, що там зараз може принести більше користі», - зауважив мер Львова.
Окрім того, вперше на форумі організували окрему розважальну програму для дітей, які зростають у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях.
Організатори форуму: управління «Служби у справах дітей» Львівської міської ради спільно з Благодійним фондом «Рідні», Національним офісом дітей та молоді «ДІйМО», у партнерстві з Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ).
фото Романа Балука для Львівської міської ради