У Львові понад 1800 людей старшого віку користуються послугою догляду вдома

Соціальні робітники «Джерело» приходять до своїх підопічних не лише, щоб допомогти у побуті – доглядати, зварити їсти, прибрати у квартирі, купити потрібні продукти й ліки, заплатити за комунальні послуги, відвести до лікаря, а й часто стають друзями, надійними помічниками та чи не єдиною розрадою у теперішньому непростому житті.

Серед тих, хто отримує послуги в центрі, є Дарія Кусень, яка у липні відсвяткувала 80-річчя. Жінка родом із Самбора, проте у Львові проживає вже кілька десятків років.

Майже усе життя Дарія Михайлівна працювала у кафе при львівському Будинку офіцерів. Розповідає, що, годуючи офіцерський склад, делегації, посольства, об’їздила майже всі українські міста, Польщу, Чехію. Також вона готувала страви і возила продукти на різні полігони, навіть у ліси, тобто усюди, куди дислокували військовослужбовців. 

З чоловіком жінка прожила недовго і розлучилася. Каже, що через те, що побралися з ним не по любові, дітей так і не мали. З рідних у неї залишились хіба що племінники та діти племінників. Дехто з них за кордоном, інші живуть у Самборі, але приїжджають до Дарії Михайлівни не так часто. Небагато у жінки залишилось і подруг. Навідуються, зазвичай, сусіди та давні знайомі.

«У мене про подруг та співробітниць лише хороші спогади. Хоч ми багато працювали і мало заробляли, все було по-іншому. Ми були дуже дружні, веселі, горою стояли одна за одну. Зараз життя змінилося. Біля мене майже нікого не залишилось», – розповідає Дарія Михайлівна.

Ось уже близько п’яти років жінка користується послугою догляду вдома. Другий рік поспіль до неї приходить соціальна робітниця Ірина Пивовар. Дарія Михайлівна каже, що Ірина – її справжня помічниця і розрада, адже та не лише допоможе прибрати у квартирі, купити все потрібне в магазині чи аптеці, винести сміття, зняти показники лічильників і вчасно платити за комунальні послуги, а й вислухає, поговорить з нею як з другом і мамою. 

«Навіть у вісімдесят з такою помічницею моє життя – триває», – зазначає 80-річна співрозмовниця.

Жінка розповідає, що через те, що у молодості цілими днями їй доводилось працювати «на ногах» і стояти за прилавком у капронових колготках і туфлях на каблуках, тепер дуже болять ноги. Зараз Дарія Михайлівна повільно ходить по квартирі, інколи вибирається на вулицю, щоб посидіти у сквері чи купити найнеобхідніше. 

Свої 80 років в середині липня відсвяткувала також Анна Радь. Привітати з ювілеєм 18-річчя, як каже сама жінка, прийшли її дві подруги. З ними свого часу працювала гартувальницею печі на Склозаводі, далі у кожного дороги розійшлись, але дружба збереглася.

Саме на Склозаводі Анна Антонівна познайомилась з майбутнім чоловіком. Згодом вони одружилися, разом жили в кількох гуртожитках, народили двох синів.

Зараз жінка у квартирі живе сама: чоловік та один із синів померли. У чоловіка обірвався тромб серця, а у 37-річного сина стався інсульт. Інший син, якому зараз 52 роки, воює, захищаючи Україну від російських окупантів.

«Син служить вже два з половиною роки. Інколи дзвонить, рідше приїжджає. Був на початку липня, але тільки два дні. Він був одружений, але давно розлучився», – ділиться історією сім’ї пані Анна.

У жінки є також дві сестри – у Києві та Болгарії, але з ними практично не бачиться.

У «Джерело» приблизно півтора року тому Анні Антонівні порадила звернутися лікарка, яка на початку минулого року лікувала її суглоби на ногах. Щобільше, після згоди медикиня сама зателефонувала у центр і розповіла історію жінки.

Приблизно рік до неї приходила соціальна робітниця Марія. З початку цього року допомагає інша – Мар’яна Галушка. Вона для пані Анни наче донька, яка все знає і все зробить: прибере, помиє, купить, допоможе переодягнутись. Самій жінці все робити вкрай важко, адже вона пересувається повільно і лише за допомогою ходунків.

До Анни Антонівни робітниця приходить двічі на тиждень: у вівторок і п’ятницю. Жінка з нетерпінням чекає цих днів, адже їй буде з ким поговорити, самій розповісти та послухати щось нове і цікаве.

Подруга Марія та Юлія, які прийшли привітати Анну, кажуть, що телефоном вони спілкуються досить часто, а ось провідують її рідше. Перед тим приходили на день святого Миколая, принесли почастунки, гарний настрій. Є у подруг своя традиція – на день народження одна одну вітають під час концерту вітань, що звучить на “Радіо Марія”. Цього року, через вимкнення електроенергії, слухати недільне вітання змогли не всі, але, як кажуть самі жінки, для них це ще одна нагода обговорити моменти вітання.

Загалом, за словами керівниці філії допомоги вдома та соціальної адаптації Центру соціальних послуг та реабілітації «Джерело» Ольги Ільчишин, на сьогодні джерельні працівники приходять до 1850 сеньйорів і сеньйорок, які проживають у Львівській громаді. Найстаршій підопічній виповнилось 100 років.

Лише з початку 2024 року на послугу взяли близько 200 нових сеньйорів і сеньйорок. Усі вони живуть у різних районах Львова, а найбільше отримувачів послуги, а це по 300-350 людей, – у Галицькому, Шевченківському і Залізничному районах. Найменше – у Сихівському районі. З усіма літніми людьми працює близько 150 соціальних робітників «Джерела».

Скористатися послугою догляду вдома можуть літні жителі Львівської громади, які на пенсії і не можуть себе самостійно обслуговувати. Відповідно до змін у законодавстві, якщо сеньйор чи сеньйорка мають дітей, але з ними не проживають, і отримують невелику пенсію, то можуть розраховувати на послугу догляду вдома.

Соціальні працівники центру «Джерело» допомагають:

·       дотримуватись особистої гігієни, приймання ліків, годування;

·       господарювати та пересуватися квартирою;

·       оформити документи, оплатити комунальні послуги;

·       отримати психологічну підтримку;

·       отримати інформацію з питань соціального захисту населення;

·       організувати взаємодію з іншими фахівцями та службами;

·       у соціальній адаптації.

Для того, щоб почати отримувати послугу догляду вдома, достатньо звернутися із заявою у відділ соціального захисту свого району за місцем фактичного проживання, або зателефонувати у контакт-центр для людей у складних життєвих обставинах за номером телефону:

·       097 400 22 88

·       063 400 22 88

·       066 400 22 88