У Львові відкрили Центр духовної, психосоціальної та психотерапевтичної підтримки імені отця-доктора Мосінга

Спершу архієпископ Мечислав Мокшицький, митрополит Львівський РКЦ освятив приміщення Центру, а відтак відбулась презентація про цей заклад та розповідь про життя і діяльність отця-доктора Мосінга.

«Нам важливо зустрічатися з людьми не лише в церкві, а бути присутніми у лікарнях, школах, у в’язницях, а також інших місцях, де люди потребують допомоги і підтримки. Ці приміщення допоможуть служити людям ще більше. Раніше я думав, що тут будуть зустрічі з молоддю, але маючи новий виклик часу – маю надію, що тут будуть зустрічатися наші воїни зі своїми родинами, які потребують особливої духовної підтримки. Дякую усім людям, завдяки яким це стало можливим», - сказав архієпископ Мечислав Мокшицький, митрополит Львівський РКЦ.

Відкриття Центру відбулось за участі духовенства, представників влади та львівських вишів, а також волонтерів, які залучені до роботи Центру.

«Від імені міського голови хочу подякувати вашій команді, яка багато працює над тим, аби виконувати місію церкви – постійно бути з тими, хто у потребі. Тому хай це місце буде місцем справжнього спокою, зцілення, і хай приносить користь тим, хто цього потребує. Впевнений, що цей центр стане ще одним духовним і медичним пазлом в екосистемі нашого міста UNBROKEN. Тому що теперішній час ставить перед нами нові виклики, і об’єднані зусилля міста й церкви принесуть великі плоди», - зазначив Євген Бойко, керуючий справами виконкому Львівської мерії.

Раніше Центр духовної, психосоціальної та психотерапевтичної підтримки функціонував у приміщенні Курії, а зараз отримав власний зал на вул. Винниченка, 30.  Від початку повномасштабного вторгнення росії цей Центр став частиною гуманітарного штабу, надаючи підтримку постраждалим від війни. Працівники і волонтери проводять індивідуальну та групову терапії, семінари, співпрацюють з міжнародними партнерами, проводять навчання з кризового втручання і травмотерапії. А нове приміщення дасть змогу ще більше допомагати людям справлятися з травматичним досвідом – військовим та ветеранам, родинам, які чекають своїх рідних з війни, дітям та людям, які пережили втрати своїх близьких, усім, хто пережив травму. А також тут навчатимуть фахівців.

«Нам дуже важливо бути корисними для людей, які були зранені війною. Нові приміщення – це можливість мати більше місця і простору для ще більшої і якіснішої допомогти. Для проведення великих терапевтичних груп та груп підтримки нам було потрібне набагато більше приміщення», - підсумував отець Олег Саламон, директор Центру духовної, психосоціальної та психотерапевтичної підтримки. 

     

Довідка

Генрик Мосінг (27.01.1910 – 27.11.1999) – епідеміолог, доктор медичних наук, професор, римо-католицький священник. Народився у Львові в родині лікарів австрійського походження. Лікарями були його прадід, дід і батько. Навчався у гімназіях, потім у медичному університеті. У 27 років захистив докторську дисертацію, присвячену епідеміологічним та серологічним дослідженням епідемічного висипного тифу. Його наставником і вчителем був видатний вчений Рудольф Вайгель (винахідник вакцини від висипного тифу).

У часи Другої світової війни Мосінг і Вайгель, всупереч забороні німецької влади, нелегально розповсюджували вакцину від тифу для захисту цивільного населення. Після переїзду Вайгеля до Кракова, Мосінг залишився у Львові й став спадкоємцем і продовжувачем його справи, зберігаючи унікальне лабораторне обладнання та біологічний матеріал інституту.

У 1961 році Мосінгу дозволили приїхати до Польщі, де 21 вересня він був висвячений на капелана двома кардиналами – Стефаном Вишинським і Каролем Войтилою (Папа Йоан Павло ІІ). Повернувшись до Львова уже капеланом, він почав пов'язувати свою наукову і медичну роботу зі служінням. У 1974 році отець Мосінг заснував інститут помічників церкви святого Лаврентія, ставши для молоді педагогом і наставником.

Помер отець Мосінг у Львові 27 листопада 1999 року після семи років тривалої хвороби. Похований на Личаківському цвинтарі.

фото Романа Балука для Львівської міської ради