Допомога ветеранам у Львові: де дізнатися про пільги, знайти підтримку та роботу, пройти навчання та отримати нові навички

«Центр надання послуг учасникам бойових дій був створений у 2016 році для налагодження комунікації між ветеранами і цивільними. Тому що на той момент вже була ветеранська та цивільна складові суспільства, між якими виросла прірва, і це нормально. Але окрім таких медіаторів, як ми — самі ветерани, цю прірву ніхто не заповнить», — каже Андрій Жолоб, керівник Львівського центру надання послуг учасникам бойових дій.

Андрій Жолоб до повномасштабної війни працював лікарем-травматологом, у 2022 році приєднався до лав Збройних Сил України. Майже два роки очолював медичну роту 46‑ї окремої аеромобільної бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ. Після демобілізації у 2024 році став керівником центру.

«Наше завдання – бути в темі. Думати, як допомогти та вирішувати кризові ситуації, яких є багато і буде ще більше. Наша команда це пропрацьовує разом на консиліумах. Ми маємо хороший зв’язок з ветеранською спільнотою. Адже хоч місто для ветеранів робить багато, але якщо про це ніхто правильно не розкаже, це значить, що місто не робить нічого», — коментує Андрій Жолоб.

Центр на Пекарській надає юридичні, психологічні, консультаційні послуги. За словами Андрія Жолоба, цей осередок надає максимальну консультацію з військово-юридичної справи. Також віднедавна є аутсорсинг по цивільно-майновому праві — за цим звертаються до спеціалізованих фахівців, оскільки юристи центру цим не займаються. Скоро також можна буде отримати безкоштовний адвокатський супровід у суді для учасників бойових дій.

Є дуже фахові психологи, які займаються з бійцями та їхніми родинами. Це можуть бути як індивідуальні, так і групові, сімейні сесії. Вони також налагоджують зв’язки з компаніями для проведення навчань, як спілкуватися з ветеранами. 100% усіх працівників центру самі є ветеранами або родичами військовополонених чи безвісти зниклих, тобто комунікація відбувається за принципом «рівний-рівному».

Щодня фахівців центру отримують близько 60 звернень, також отримують дзвінки на «Гарячу лінію» центру. І ця кількість постійно збільшується.

«Наша послуга – це дати зрозуміти людині, що їй робити у цивільному світі. Найбанальніше, коли приходить ветеран, який щойно звільнився зі служби і запитує про те, які він зараз може мати плюси, права, знижки тощо. Крім того, ми разом з міськрадою розробили «Довідник ветерана». Тобто ми не є надавачами кожної послуги безпосередньо, але ми є тими, хто знає, як зв’язати тих, хто питає, і тих, хто виконує. Заходи для родин військовополонених, зниклих безвісти, табори дитячі для дітей загиблих – це все проходить через нас», — пояснює Андрій Жолоб.

Один з підрозділів центру, що знаходиться на вулиці Чупринки, 85, займається підтримкою родин військовополонених та зниклих безвісти. Саме вони надають точну інформацію про те, куди слід звернутися родині, щоб пришвидшити пошуки. У відділі працюють фахівці з соціальної роботи, психологи та юристи. Керівником центру підтримки родин військовополонених та безвісти зниклих є Владислав Гірний, боєць, який три місяці обороняв Азовсталь та пережив жахіття російського полону.

«У 2021 році я пішов на військову службу за контрактом. Коли почалася повномасштабна війна, я якраз був на ротації біля Маріуполя. Зрештою, потрапив на Азовсталь. Пробув там три місяці. Я був у складі 1‑ї окремої бригади Державної спеціальної служби транспорту. Після 86 днів на Азовсталі потрапив у полон, де пробув 10 місяців – тобто до березня 2023 року. Словами не передати, що я там пережив… 

Після служби деякий час шукав себе, роботу для себе. Виявилося, що це не так легко зробити після звільнення. Але завдяки Львівському центру допомоги ветеранам, мені запропонували вакансію фахівця з соціальної роботи. Спершу це було щось зовсім нове, але мені була цікава робота з ветеранами, їхніми сім’ями, родинами безвісти зниклих, учасниками бойових дій, людьми з інвалідністю. І вже два місяці я працюю на цій посаді», — розповідає Владислав.

Люди, які звертаються до центру, – це, здебільшого, родини військовополонених та безвісти зниклих, що є дуже чутливою авдиторією. Тому працювати з такими людьми найлегше тим, хто сам пережив подібне, і люди відчувають, що перед ними – рівний, так легше довіряти.

«Робота з людиною, яка вперше до нас звернулася, дуже часто починається із заспокоєння. Якщо людина з самого початку нервує, не може заспокоїтися, ми скеровуємо до психолога, звісно, за її бажанням. Фахівець налаштовує на подальшу роботу з нами. Ми уточнюємо, до яких інстанцій вже звернулася людина, а до яких ще ні, та скеровуємо туди. Потім розповідаємо, консультуємо, які пільги може мати людина, що звернулася. Особисто я консультую, зокрема, з приводу пільг, які може надати Львівська територіальна громада родині.

Тобто безпосередньо ми не займаємося пошуком, а скеровуємо туди, куди треба звернутися – зокрема, Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, Служба безпеки України, Національне інформаційне бюро, Національна поліція України тощо», — каже керівник центру.

Для ветеранів, які шукають для себе нову роботу, діє центр допомоги у працевлаштуванні та кар’єрному зростанні на вулиці Виговського, 32. Офіс має схожі завдання з центральним на Пекарській, але акцент робить саме на пошуку роботи. Тут ветеранам допомагають знайти нове покликання у цивільному житті. Керівником цього підрозділу є ветеран Андрій Коляса.

«Люди звертаються за навчанням, за роботою. Ми також консультуємо щодо різноманітних грантів, які є. Намагаємося працевлаштувати і в міську раду, і в районну адміністрацію тощо. До кожної людини – індивідуальний підхід. З працевлаштуванням є дуже довга процедура. Коли приходить кандидат, ми зв’язуємося з працедавцями, або, буває, що вони зв’язуються з нами та пропонують вакансії. Якщо котрась з них підходить, ми сконтактовуємо потенційного працівника з працедавцем і ведемо його до кінця. Тобто контролюємо працевлаштування і навіть через час уточнюємо, чи все добре», — розповідає Андрій Коляса, керівник офісу.

За його словами, лише за час роботи осередку на Виговського звернулося 69 людей, 29 з яких вже працевлаштовано, лише 12 поки відмовилися від пошуку з різних причин, наприклад, за станом здоров’я або через сімейні обставини. Кількість людей, які звертаються до центру, постійно збільшується.

Бувають і труднощі з пошуком роботи, адже чимало ветеранів повертаються або після 60 років, або маючи інвалідність, а тому важка робота їм не підходить. Також буває, що не влаштовує зарплата. Серед популярних вакансій – саме охоронці, бо ця робота підходить людям з пораненнями чи старшим.

«В офісі працюють фахівець із соціальної роботи, фахівець із супроводу ветеранів, фахівець із працевлаштування, психолог і юрист. Центр співпрацює з багатьма охоронними компаніями, зокрема з Поліцією охорони. Крім того, у переліку є підприємства з обробки металу, деревообробні компанії та державні установи – зокрема ЦНАПи, районні адміністрації, міська рада тощо», — розповідає Андрій Коляса. І додає: те, що він сам ветеран, допомагає легше знаходити спільну мову, бо є довіра.

До слова, сюди також можуть звертатися й родичі ветеранів – дружини, сестри, батьки. Усім, хто шукає роботу, допомагають.

Крім того, скоро у Львові на вул. Друкарській з’явиться новий центр, який працюватиме як робочий простір для коворкінгу, а також як освітній майданчик, де проводитимуть навчання для ветеранів, тренінги, курси тощо.

«У самому приміщенні буде навчальний хаб. Ми будемо туди запрошувати ветеранів з успішними історіями підприємництва, будемо читати лекції, тренінги. Також приміщення буде використовуватися як коворкінг – місце для роботи, обладнане технікою та всім іншим», — розповідає Андрій Жолоб.

Однак несподіванкою для керівника було те, що у будинку, де планується офіс, знайшли рідкісні розписи. Тож тепер час завершення ремонтних робіт залежить від того, як швидко Міністерство культури України дооформить документи.

«У приміщенні, де ми плануємо це робити, ми знайшли фантастичні ренесансні розписи. Ми виявили третій за всю історію Львова ренесансний розпис цілої стелі. Тому ми затягуємо роботу з ремонтом, бо там працюють реставратори. Я не можу дозволити, щоб це просто забілили», — каже Андрій.

Окрім того, за словами керівника центру, самі двері приміщення у своїй основі мають такий розмір, який дозволить без руйнування стіни зробити вхід інклюзивним.

«Ми це знайшли на старих кресленнях. Виявляється, що у Радянському Союзі все переробили під стандарт. Фактично, нам не треба руйнувати стіну, а просто відновити все так, як воно було. Двері будуть виходити на Вірменську. Приміщення буде гарне, історичне і, головне, інклюзивне, бо дверний отвір дозволяє проїхати колісному кріслу», — каже Андрій Жолоб.

Як раніше зазначали у міськраді, місто працює над тим, аби відкрити такий центр у кожному районі Львова, щоб допомога ветеранам та їхнім сім’ям була ще більш доступною та якісною. 

Довідка

Львівський центр надання послуг учасникам бойових дій – один із перших в Україні центрів, який створили для воїнів та їх рідних, де всю допомогу вони отримують за принципом «рівний-рівному».

Найпростіший спосіб звернутися сюди – зателефонувати у колцентр за номером: 073 962 83 25. Або завітати особисто: центр працює за адресами: вул. Пекарська, 41 (надають увесь комплекс послуг), вул. Ген. Чупринки, 85 (акцент на підтримці родин військовополонених і зниклих безвісти), вул. Виговського, 32 (акцент на працевлаштуванні та кар’єрному зростанні ветеранів).

Офіційний сайт Львівського центру надання послуг учасникам бойових дій:

https://​vet​er​any​.city​-adm​.lviv​.ua/

Сторінка у Facebook 

Дізнатися більше про те, як місто допомагає захисникам і захисницям, ветеранам та їх родинам, можна також на офіційному сайті Львівської міської ради: https://​city​-adm​.lviv​.ua/​h​e​l​p​-​f​o​r​-​v​e​t​erans

фото — Романа Балука та Анастасії Смольєнко для Львівської міської ради