Бути мамою: історія жінки, яка переїхала до Львова і наважилась стати мамою ще одній дитині, яка чекала сім’ю
У cім’ї Марії та Максима зростають двоє власних дітей – син та донька, тому рішення про поповнення приймали четверо.
«Ми завжди говорили, що у нашій родині неодмінно зростатиме дитина, народжена у серці. Щоправда, спершу у нас на думці було створити патронатну сім’ю. Я з Донецька, чоловік – із Луганщини, зараз живемо у Львові, багато друзів переїхали у Київ і з початком повномасштабного вторгнення потребували житла та підтримки – ми надавали допомогу та прихисток усім. В той момент ми найбільше думали про дітей. Хвилювала доля кожної дитини. Проте з часом ця думка визріла до прийомної родини», - каже Марія.
Син Марії дорослий і самостійний, а от доньці лише п’ять років і вона постійно просила у батьків молодшої сестрички.
«Майя хотіла сестру, щоб вона була молодшою, щоб їй було з ким проводити час, товаришувати та бути найближчою людиною на цій землі. Ми багато читали книжок про те, звідки беруться дітки природнім шляхом, і поволі підводили її до того, що це майже так само, тільки трохи у інший спосіб. Якщо чесно, пів року ми готувались до того, щоб прийняти дитину в родину, і якщо порівнювати мій досвід періоду вагітностей і період створення прийомної сім’ї, це дуже схожі відчуття. Хвилюванні такі ж самі», - ділиться жінка.
За словами Марії, найбільше напередодні створення прийомної родини її хвилювала бюрократія – збір документів, який їй тоді здавався довгим та виснажливим.
«Чомусь мені здавалося, що це буде дуже довгий процес, і я боялась його. Та все насправді відбулось простіше, ніж ми з чоловіком собі уявляли. Дуже цінними були обов’язкові курси – там дуже багато потрібної інформації», - каже Марія.
Аби допомогти іншим подолати хвилювання і прийняти важливе рішення, жінка вирішила розповідати і писати про своє прийомне материнство. Тому як тільки у її сім’ї з’явилась прийомна донечка, написала про це у своїх соцмережах. «Мені зателефонувало троє знайомих, які приймають таке важливе рішення. Хочу своїми розповідями допомогти і підтримати кожну маму і татка», - додає жінка.
«Аню лагідно називаємо Ася. Це дівчинка наче з наших мрій. Команда управління «Служба у справах дітей» настільки мене почула, що всі мрії щодо нашої прийомної доні – втілись. Вона така чудесна, активна, розумна, комунікабельна. Наш дім став ще радіснішим. Хочемо показати їй увесь світ та подарувати щасливе дитинство. Пригадую той момент, коли ми з нею вперше зустрілись. Ми обоє були розгубленими та наляканими: вона – маленьке дівчатко, навколо якого було так багато дорослих, і я – доросла жінка, яка дуже хвилювалась», - ділиться емоціями прийомна мама.
Марія зауважує, що рішення прийняти у своє серце дитину має бути виваженим. Але не треба цього боятись – це велике щастя.
«Якщо ви вагається чи створювати прийомну родину чи всиновити дитину, я не казатиму, що робіть це негайно. Кожна людина повинна розуміти важливість такого рішення. Чути насамперед себе. Бо насправді, для мене материнство це пригода – неймовірна, яка точно варта усього. З кожною наступною дитиною ця пригода інша, цікава, захоплива, нелегка, але точно варта того, щоб спробувати», - підсумовує жінка.
«Ця прийомна сім’я стала у нашій громаді уже 18-тою. Чудові батьки та дівчинка. Щоразу дуже радіємо, коли дитина чи діти знаходять родину. Щасливі, що люди не шукають зручного моменту, а дарують затишок дітям вже і зараз. Нехай таких родин більшає, для цього і працюємо», - каже керівник управління «Служба у справах дітей» Львівської міської ради Володимир Фридрак.
Охочих подарувати дітям родинне тепло, запрошують звертатися в управління «Служба у справах дітей» Львівської міської ради за телефоном: +38 (032) 297-58-83.