До Львова на форум «Дитина. Мрія. Родина» приїхали понад 200 учасників зі всієї України

Форум відкривала 21-річна дівчина-випускниця дитячого будинку сімейного типу Ліля Гнатьо, а зараз – студентка юридичного факультету та працівниця центру «Рідні». Вона розповіла про своє життя до моменту, як отримала люблячу родину, поділившись болем і відчаєм, який відчувають діти, що зростають без батьків.

«Моя історія – про дитинство, в якому ніколи не приходив Миколай, не було Святвечора, не було уроків, які ввечері перевіряють, свічок на іменинному торті, відпочинку на озері чи морі. А було багато недитячих питань і проблем.

Своє дитинство пам’ятаю погано, так, наче моя психіка зробила усе, щоб витіснити ті сумні спогади, щоб було легше. Пригадую, як ми з сестрою готували. Переважно це були макарони, ми їх варили спершу 5 хвилин, тоді розуміли що щось робимо не те, бо вони тверді, і варили довше. Зараз я вмію приготувати макарони не гірше, аніж в ресторані, правда не люблю їх. Єдиними людьми на усій землі були ми, одна в одної, вона доглядала за мною, а я – за нею. Звідки ми брали гроші на їжу? Інколи їх залишала мама, а ще доводилось красти. Так, ми крали одяг, який вивішували сушити у новобудовах, та дитячі коляски, і здавали це у комісійний магазин.

Наступний спогад – ми у притулку. Ми планували план втечі, хотіли додому, у притулку до нас приходила мама, проте згодом потрапила у місце позбавлення волі. Далі були нові імена та прізвища, Ростислав Тимків і сестра Юлія, які хотіли нам допомогти. Сестра Юля забрала нас до себе і стала тією соломинкою, за яку ми міцно вхопились і не відпускали. Так потроху наше життя почало налагоджуватись. Тоді до нас врешті прийшов Миколай, ми їли пампушки на Святвечір і колядували. Тоді ми вперше святкували мій День народження – так, як пасує це робити дитині, я вперше побувала на морі, і я наче надолужувала час дитинства, який було втрачено», – поділилась спогадами дівчина.

У вітальному слові міський голова зауважив, що кожна дитина, яка потребувала опіки і зараз має люблячих батьків, є найкращим прикладом ефективності цієї роботи. І це той досвід, який мають переймати усі українські громади.

«Хочу розповісти про історію дітей з Великолюбінського центру, яку знає багато з вас. Так, 7 дітей з цього інтернату потрапили до нас у центр «Рідні». Це було у вересні, там досі триває кримінальне провадження. Але я так сильно радію, що з цих семи дітей – двоє вже сьогодні є з батьками, і напевно вперше в житті будуть мати Різдво в родині. Троє дітей ось-ось будуть мати батьків, а одна дівчинка, якій 18 років і вона вагітна, отримала опіку сестер-монахинь римо-католицького монастиря. І коли ти це все бачиш, радість наповнює серце. Бо є люди, які роблять цю справу – це і центр «Рідні», і наше управління, яке опікується дітьми, і всі ви, яких болить серце за кожен такий випадок. Бо ви віддаєте себе цьому повністю. Тому маю велику честь від громади подякувати кожному з вас за те, що присвятили своє життя дітям», – розповів Андрій Садовий, міський голова Львова.

У програмі форуму – панельні дискусії з фахівцями, історії успіху від батьків-усиновителів, обговорення державної політики та регіональних програм, пошук нових можливостей для співпраці. Загалом форум об’єднав понад 200 учасників.

«Львів є чудовим прикладом і має гарний досвід, про який ми можемо розповісти. У Львові є 12 ДБСТ, 9 з яких відкриті у партнерстві з громадськими організаціями та батьками-вихователями. Бо ми завжди готові ділитися цінностями, знайомитись і бути залученими у процес. Тому мені приємно, що сьогодні тут є представники наших регіонів і громад, бо цей досвід важливо поширювати.

Також ми робимо акцент на впровадженні інноваційних методик у роботі з дітьми, бо ключове завдання – зберегти сім’ю там, де це можливо. Дякую усім, хто працює в цьому напрямку, бо разом ми точно зможемо більше», – зауважила Валентина Бартошик, директорка департаменту гуманітарної політики Львівської мерії.

Особливими та головними гостями форуму були діти, які зростають у дитячих будинках сімейного типу Львівської громади та у прийомних сім’ях, і які прийшли на захід з батьками. Організатори форуму продумали для малечі окрему програму, де вони розважались та ласували смаколиками.

«Дуже тут класно. Я другий рік сюди ходжу з батьками, веселюсь, малюю, граюсь і зовсім не хочу додому», – ділиться враженнями шестирічний Маркіян, який зростає у ДБСТ родини Король.

«Цей форум проводимо уже другий рік поспіль, отже можу стверджувати, що він традиційний. Такі заходи важливі і для нас, і для партнерів, і для наших батьків і дітей, а особливо для тих, хто лише має намір взяти дитину в родину. Бо тут обговорюємо ті питання та проблеми, які такі важливі і часто мало проговорені назагал», – підсумував Володимир Фридрак, керівник управління «Служба у справах дітей» Львівської мерії.

Організатори форуму: управління «Служба у справах дітей» Львівської міської ради, Благодійний фонд «Рідні» та ЮНІСЕФ.

фото Романа Балука для Львівської міської ради