Львів став 18-м містом, де провели навчання з безбар’єрної комунікації

Протягом двох днів учасники тренінгу вивчали державну стратегію створення безперешкодного середовища, етику спілкування: правила взаємодії з людьми з порушеннями зору, слуху, опорно-рухового апарату та ментальними порушеннями, особливості комунікації з ветеранами та ветеранками, людьми, які мають бойовий досвід. Великий інтерес викликала практична частина — відпрацювання сценаріїв надання послуг у державних установах, якщо клієнти є людьми з інвалідністю або має місце екстрена ситуація, наприклад, під час надання допомоги людині, в якої стався епілептичний напад.

«Безбар’єрність є одним із пріоритетів розвитку Львова, оскільки в громаді проживає близько 220 тисяч людей, які належать до маломобільних груп населення, і, на жаль, через війну ця кількість зростає. Часто, говорячи про безбар’єрність, ми маємо на увазі лише фізичну доступність. Проте не менш важливою є безбар’єрність у спілкуванні. Слово має велику силу: воно може підтримати, надихнути, а може образити чи поранити. Участь представників структурних підрозділів міської ради, які щодня взаємодіють із людьми, в таких навчаннях є важливим кроком до створення безбар’єрного суспільства та покращення якості надання послуг для кожного. Це справді важлива ініціатива радниці — уповноваженої Президента України Тетяни Ломакіної та Ощадбанку», — наголосила Ірина Маруняк, заступниця міського голови Львова з питань доступності.

Так Львів став 18-м містом, де в рамках масштабної освітньої програми провели дводенний тренінг для муніципалітетів.

«Ощадбанк впроваджує безбар’єрність з 2012 року. За цей час ми напрацювали величезний досвід не лише технологічних та інфраструктурних рішень, але й механізмів їх масштабування. Щоб поділитись ним, ми реалізовуємо всеукраїнську навчальну програму для представників органів влади, аби спільними зусиллями побудувати ефективне безбар’єрне суспільство, в центрі якого людина і її клієнтський досвід. Ми переконані, що безбар’єрними мають бути не окремі підрозділи чи напрями роботи, а система цілком», — зазначив заступник голови правління Ощадбанку Антон Тютюн, відкриваючи тренінг.

А загалом вже понад 540 осіб у Києві, Рівному, Одесі, Полтаві, Чернівцях, Вінниці, Житомирі, Хмельницькому, Луцьку, Івано-Франківську, Тернополі, Чернігові, Кропивницькому, Ужгороді, Черкасах, Дніпрі й Миколаєві пройшли навчання на таких тренінгах.

Стратегічна мета проєкту — формування сталої мережі локальних тренерів із безбар'єрної комунікації. Ініціатива реалізується в межах програми першої леді України Олени Зеленської «Безбар'єрність — це коли ти МОЖЕШ» за підтримки радниці — уповноваженої Президента України з питань безбар'єрності Тетяни Ломакіної.

«Безбар’єрне мовлення — частина щоденної професійної комунікації. Від того, як ми говоримо й пишемо, залежить, чи відчуватиме людина повагу до себе, чи зможе зрозуміти інформацію та чи почуватиметься включеною у взаємодію, чи комфортна для неї взаємодія із органами місцевого самоврядування. Це той аспект, де ми всі своїми діями можемо будувати навколо себе простір безбар'єрності», — зауважила радниця — уповноважена Президента України з питань безбар’єрності Тетяна Ломакіна.

Зазначимо, у Львові діє Стратегія із створення безбарʼєрного простору у Львівській міській територіальній громаді затверджена на період до 2030 року. Зокрема, у плані на 2026 рік йдеться про нові пандуси і підйомники, пониження пішохідний переходів, доступні зупинки і транспорт.

Також у Львові облаштовують безбар’єрний маршрут, який змінить тротуари, зупинки, парки та навіть автобуси. Львів — одне з 15 міст України, де у співпраці з Міністерством розвитку громад та територій реалізовується масштабний проєкт облаштування безбар’єрних маршрутів «Рух без бар’єрів». Його мета — створити простір, у якому кожна людина, незалежно від фізичних можливостей, почуватиметься впевнено, гідно та зручно. Маршрут протяжністю майже 15 км з’єднає Шевченківський та Личаківський райони, а всі будівлі, зупинки, парки та громадські простори вздовж цього шляху будуть повністю інклюзивними. При проєктуванні доступних локацій на маршруті, особливу увагу приділяють не лише якісним технічним рішенням, але й закладають сенси у концепцію просторів — щоб вони стали осередками для відновлення та терапії.