Понад 120 мешканців за рік: як соціальне житло у Львові допомагає пацієнтам відновлюватися
Ігор, який провів у російському полоні три роки, розповідає, що після звільнення навіть перебування у лікарні викликало важкі спогади.
«По-перше, це підтримка. Я звільнений з полону і три роки просидів у камері. Коли мене поклали в лікарню — які б палати гарні, з усіма зручностями не були — вони все одно нагадували тюрму. Мені потім запропонували прийти сюди, і тут одразу атмосфера помінялася. Можна сказати, що це навіть щастя», — ділиться він.
Для іншого мешканця, Андрія, який проходить відновлення після поранення, важливою стала доступність житла.
«Я ще тоді заїхав на кріслі колісному, бо не дуже добре ходив на протезі. І був здивований, що можна скрізь проїхати — і у ванну, і на балкон. Немає порогів, немає бар’єрів. Що я відчув? Комфорт, мабуть», — розповідає Андрій.
Каже, що проживання у цьому будинку для нього означає насамперед спокій.
«Це комфорт, а по-друге — спокій. Бо вдома в мене зараз взагалі неспокійно, а тут я себе відчуваю досить добре. І ще радість, що я тут живу. Це найголовніше», — додав він.
Дружина одного зі звільнених з полону військових, Анжела, каже, що зміни у стані її чоловіка стали помітними саме після переїзду до Львова.
«Коли їх звільнили з полону, спочатку привезли в Чернігів, потім у Київ. Але коли ми приїхали у Львів, це одразу відчулося. Діма у Києві і Діма у Львові — це зовсім різні люди. Тут він заспокоївся, відчув, що він важливий, що про нього турбуються. Що його не просто звільнили з полону і залишили в лікарні. Дуже добре, що є такі житлові комплекси для хлопців, які повертаються», — каже Анжела.
«Це житло не є постійним. Тут проживають військові, які проходять реабілітацію. Найдовше у нас мешкали дев’ять місяців, але зазвичай люди живуть від трьох до шести місяців — залежно від стану здоров’я та потреб у відновленні. Хтось проживає сам, до когось приїжджає дружина з дітьми», — пояснює Юрій Теліпський.
Будинок — це не лише місце проживання. Команда постійно працює з мешканцями, збирає їхні відгуки та організовує спільні активності, щоб люди відчували підтримку та спільноту.
«Ми хочемо, щоб люди могли виходити з дому разом зі своїми дітьми, проводити час разом, займатися активностями. Наприклад, зараз облаштовуємо простір зі столами для настільного тенісу та плануємо спортивні й дружні змагання для мешканців», — каже Юрій Теліпський.
Нагадаємо, на вул. Миколайчука у Львові будують соціальне житло для військових у межах екосистеми реабілітації UNBROKEN. Простір проєктують безбар’єрним та адаптованим для людей, які проходять лікування і відновлення після поранень або повернулися з полону. Завершити будівництво усього комплексу планують до кінця осені 2026 року.
Такі житлові будинки мають стати важливою частиною підтримки та повернення до повноцінного життя українських захисників.