Про новий стиль життя, вміння чути і комунікувати: працівників сфери обслуговування навчають, як спілкуватися з ветеранами

«Говорили сьогодні багато про новий стиль нашого життя, а це, направду, про розвиток, про вміння чути та комунікувати одне з одним і про те, як зробити так, щоби завтра одне одного не втратити. А тому ми, як суспільство, як нація, мусимо багато вкладати в освіту», — каже Володимир Рудковський, ветеран та працівник Львівського центру надання послуг учасникам бойових дій, ментор центру UNBROKEN.

Найбільше говорили про те, як уникнути конфліктних ситуацій та як залагодити, якщо така вже сталася. До прикладу, із самого початку варто зберігати спокій та намагатися залагодити суперечку через адекватну комунікацію. Як пояснили ветерани, важливо проявити повагу незалежно від того, що інша людина проявляє неповагу. Але у випадку, якщо конфлікту не уникнути, треба чітко і спокійно казати про правила закладу, про те, що заборонено з точки зору шкоди для інших відвідувачів.

«Є одне дуже класне слово – повага. Як тільки ми почнемо відштовхуватися від цього і протягом дня постійно спілкуватися з людьми через призму поваги, тоді ми позбудемося конфліктів. Так, як ви хочете, щоб ставилися до вас, так само ставтеся і до інших. Якщо ж ми не будемо поважати одне одного, то кількість негативних історій буде збільшуватися», — коментує Володимир Рудковський.

Про важливі моменти в комунікації розповів також ветеран і керівник Львівського центру надання послуг учасникам військових дій Андрій Жолоб.

«Не говоріть військовослужбовцям «я тебе розумію», бо насправді не розумієте. Не ставте дурних питань. Не питайте, коли закінчиться війна, бо ми також не знаємо. Ми такі самі, як і ви.

Основне, з чим ми стикаємося щодня, це те, що нас бояться як ветеранів. Шукають якісь «спеціальні» шляхи підходу, думають, що перед нами треба перевернутися з ніг на голову. Але це не так. Якщо людина з нами просто спілкується, нам уже від цього краще», — каже Андрій Жолоб.

За словами Катерини Козицької, керівниці бару, у якому відбулася подія, та співзасновниці Львівської асоціації гостинності та туризму, це був запит від самих працівників. Оскільки багато із них мають певні острахи у спілкуванні з військовослужбовцями, останнім часом це питання стало турбувати більше.

«Найважливіше те, що саме ця розмова була бажанням самих працівників, а не мій тиск. Поки кожен з нас особисто – не має значення, з якої сфери працівник – не буде розуміти, що це нова реальність, з нею треба вміти працювати, в неї потрібно заглиблюватися, то змін не буде», — каже Катерина Козицька.

Такі навчання ветерани-працівники Львівського центру надання послуг учасникам бойових дій уже провели для усіх департаментів та управлінь міської ради, водіїв громадського транспорту, для працівників сфери бізнесу, службовців, освітян, а також для школярів та студентів. Важливо те, що їх проводять саме за запитом – найперше для людей, які самі проявили ініціативу. Загалом це десятки компаній та сотні людей. Записи на такі навчання уже розписані на 2 – 3 місяці наперед, тому команду поступово збільшують. Адже про війну та ветеранство потрібно говорити, пояснювати, щоб після закінчення війни усі могли безперешкодно взаємодіяти з ветеранами без жодних страхів.

«У нас попереду дуже багато роботи. Бо те, що ми зараз десь маємо конфлікти, насправді це ми лише вчимося, порівняно з тим, скільки людей після війни демобілізується. Головне, це робити ці навчання у таких приємних і звичайних для працівників обставинах, наприклад, сидячи у них на літній терасі. Щоб вони не слухали 45-хвилинну лекцію, а могли дискутувати, брали участь у розмові, ставити питання, розповідати ситуації з власного досвіду. Бо армія – це зріз суспільства. Тому доведеться працювати з різними людьми. Головне завдання – налагоджувати комунікацію. Важливо робити усе, щоб такі ветерани, як ми, приходили і ділилися своїм досвідом та допомогли цивільним – і навпаки. Бо тільки навчаючись, ми зможемо разом жити в одному світі», — підсумовує Андрій Жолоб.