«Світ на слух»: у мерії провели навчання як комунікувати та взаємодіяти з незрячими людьми (відео)

Навчання організувала Ірина Маруняк, уповноважена з питань доступності ЛМР, а провела Оксана Потимко, незряча львів'янка, керівниця Ресурсного центру Львівської політехніки, разом з незрячими дітьми.

Оксана Потимко, яка є засновницею проєкту «Відчинилося життя» та інших проєктів для осіб з вадами зору, з допомогою малюнків, відеороликів, ознакованих речей, демонструвала присутнім, як навколишній світ розпізнають незрячі, чого вони потребують і яких зусиль їм коштує проста дія зрячої людини. Особливо акцентувала на дотиках та  зверненнях на ім’я, адже незряча людина може не розуміти, що звертаються саме до неї.

«Пересічне суспільство має доволі стереотипізований погляд і уявлення про людину, яка не бачить. До прикладу, на побутовому рівні люди нас шкодують і не задумуються, що нам не потрібно давати «рибу», а треба дати «сіть» і навчити нею користуватися. Тому, ми намагалися показати учасникам навчань ті «сіті», які дозволяють розвиватися незрячим людям, стати успішними, організувати свій життєвий і професійний шлях.

Ми не хочемо, щоб сліпопонароджені діти потрапляли лише в сферу медицини і соцзахисту. Хочемо, щоб цей короткий дитячий час, був спрямований на особистісний розвиток. Адже якщо це проґавити, то потім ми отримуємо педагогічну запущеність з різними додатковими проблемами.

Тому, я рада, що на зустрічі були усі служби, які ми запросили. Зокрема, представники пологових будинків і дитячі офтальмологи. Ми відчували, що їм цікава інформація, про яку розповідаємо. Ми хочемо, щоб на нас дивилися як на нормальних. Так, у чомусь звичайно нам потрібно допомогти, але найголовніше – не жаліти, а створити належні умови для розвитку», - пояснила Оксана Потимко.

Пані Оксана наголошує, що сліпонароджену дитину вже з раннього віку потрібно вчити. Адже фізично і ментально здорова незряча дитина у 6-7 років може не вміти ходити, бо не бачить, як це роблять батьки. А батьки, в свою чергу, не знають як навчити. Тому заклади медицини, зокрема пологові, мають розповідати батькам сліпонароджених дітей про те, як допомогти дитині розвиватися, розповідати про заклади, які з цим працюють. Далі у школах мають створювати умови для навчання незрячих дітей. Відтак присутнім демонстрували різні гаджети, ознаковані речі, книги з шрифтом Брайля та аудіокниги, які допомагають незрячим давати собі раду самостійно і розвивати свої таланти.

«Зараз на обліку в управлінні соціального захисту ЛМР є 960  незрячих людей з інвалідністю лише 1 і 2 групи. А є ще слабозрячі. І  всі вони потребують нашої підтримки, щоб відчували себе більш комфортно. Тому маємо обов’язок створити такі умови, щоб, якщо дитина народжується незрячою, це не ставало вироком для батьків, а щоб ця дитина могла розвиватися, щоб вона виростала піаністом, сценаристом, програмістом чи кимось іншим.

Дякую Оксані Потимко і дітям, які про все це розповідали. Вірю, що це додасть натхнення працювати і рухатися далі щодо облаштування доступності, щодо інклюзії, зокрема для людей незрячих», - наголосила Ірина Маруняк, уповноважена з питань доступності Львівської міської ради.

фото Романа Балука для Львівської міської ради