У Львові обговорили потреби ВПО та майбутні виклики для громади
Як наголосила Валентина Бартошик, директорка департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, для міста важливо, щоб рішення щодо підтримки внутрішньо переміщених людей ґрунтувалися на актуальних даних та реальному досвіді людей.
«Будь-яке рішення має починатися з аналізу даних. Сьогодні ми маємо можливість не лише говорити про потреби внутрішньо переміщених людей, а й спиратися на дослідження, щоб розуміти, які зміни потрібні громаді надалі. Адже підтримка ВПО за останні роки трансформувалася: те, що було актуальним у 2022–2023 роках, сьогодні вже потребує інших підходів і рішень.
Для нас важливо дивитися на ці результати з перспективою на наступні роки й разом визначати, який результат ми хочемо отримати, щоб кожна людина, яка живе у нашій громаді, відчувала підтримку, на яку заслуговує», — каже Валентина Бартошик.
Дослідження проводилося, щоб краще розуміти досвід людей, які знайшли прихисток у Львівській громаді, їхні потреби та виклики на шляху до адаптації.
Ознайомитися з повними результатами дослідження можна за посиланням: https://iuanalytics.com.ua/blog/doslidzhennya-potreb-ta-integraciyi-vpo-u-lvivskij-gromadi_1
У дослідженні взяли участь 424 респонденти. Водночас у Львівській громаді зареєстровано близько 95 тисяч внутрішньо переміщених осіб. За таких параметрів дослідження результати мають статистичну похибку ±4.75%.
Опитували вимушено переміщених українців, які перебувають у статусі ВПО як з часів повномасштабного вторгнення, так і з 2014 року та є повнолітніми.
«Починаючи це дослідження, ми очікували побачити досить зрозумілу картину: людям потрібні житло, робота та фінансова підтримка. І це справді так. Але дані показали, що інтеграція значно складніша. На те, як людина адаптується та приймає рішення про своє подальше життя, впливають соціальні зв’язки, відчуття приналежності, можливість бути активною і корисною, досвід взаємодії з владою і навіть джерела інформації.
Тому нам було важливо подивитися на ситуацію не через припущення, а через дані — почути самих людей і зрозуміти, що стоїть за їхніми потребами, рішеннями та оцінками», — розповідає Євген Дорошенко, керівник Аналітичного центру IUA.
Що показало дослідження. Найважливіші тези:
Від допомоги до повноцінного життя в громаді: Для ВПО ключовим є не просто отримання гуманітарної підтримки, а створення довгострокових соціальних зв'язків та повноцінна інтеграція у Львівську громаду.
Зміна характеру підтримки: Потреба в допомозі зберігається, проте її формат зміщується від разової підтримки до системних інструментів адаптації та залучення.
Запит на активну участь та взаємодію: Дослідження показує, що ВПО прагнуть бути не лише отримувачами послуг, а й активними учасниками життя громади та впливати на майбутні рішення.
Комплексний вимір інтеграції: Відчуття стабільності формується лише тоді, коли безпека, житлові умови та соціальне середовище працюють як єдине ціле, створюючи перспективи для майбутнього.
Результати дослідження дають змогу подивитися на потреби ВПО не лише як на набір статистичних показників, а й через досвід людей, які сьогодні живуть у Львівській громаді.
Результати дослідження стали основою для панельного обговорення за участю директора Центру соціальної підтримки Володимира Головатого, керівника Аналітичного центру IUA Євгена Дорошенка, директора We Care Ігоря Ткаченка та Катерини Корнієнко, координаторки координаційного простору допомоги «Мелітополь саме тут. Львів».
Під час панелі говорили про:
- соціальну суб’єктність як головний інструмент психологічного відновлення
- деструктивний вплив інформаційних бульбашок
- роль соціальних зв'язків у виборі міста переважає над безпекою та ін.
«Символічно, що ця презентація відбувається саме в цьому приміщенні. На початку повномасштабного вторгнення воно, як і багато інших місць у Львові, стало простором, де люди, які тікали від війни, могли знайти допомогу та прихисток. Цікаво, що дехто з них не лише залишився у Львові, а й згодом став тут працівником.
Тому нам зблизька знайомі виклики, з якими стикаються вимушено переміщені люди. Окрім того, я представляю всеукраїнську мережу з 26 громадських і благодійних організацій, кожна з яких так чи інакше працює з людьми, які були змушені залишити свої домівки.
Саме тому для нас особливо цінне це дослідження. Адже деякі проблеми, які є у Львові, так само можуть бути в містах, де працюють наші організації», — доповнює Ігор Ткаченко, керівник партнерської мережі WeCare.
«Вважаю, що дане дослідження є базою для майбутніх кроків, для народження дієвої ради з питань внутрішньо переміщених осіб, для народження місцевої політики, для комфортного перебування внутрішньо переміщених осіб на території міської громади. І, в принципі, переродження абревіатури ВПО в контексті місцевих мешканців», — говорить Катерина Корнієнко, координаторка координаційного простору допомоги «Мелітополь саме тут. Львів».
Окремою частиною заходу стала робота у змішаних групах. За одним столом працювали представники громадського сектору, державних та міських установ і внутрішньо переміщені люди.
Цей формат дозволив поєднати різний досвід представників влади, громадських організацій та самих ВПО і перейти від обговорення проблем до пошуку можливих рішень.
Таким чином, дослідження стало не лише способом краще зрозуміти актуальні потреби ВПО, а й відправною точкою для спільної розмови про те, якою має бути подальша підтримка та інтеграція внутрішньо переміщених людей у Львівській громаді.