У Львові в 2024 році встановили рекордну кількість пандусів та підйомників (відео)
«Щороку у житлових будинках, де проживають особи з інвалідністю, ми облаштовуємо пандуси і підйомники. І з кожним роком таких адрес стає все більше. Якщо у 2024 році пандусів і підйомників у житлових будинках ми облаштували 46, то на 2025 рік наш комітет доступності погодив 81 адресу, де необхідно встановити пандус або підйомник, або ж обидва ці елементи доступності.
Що важливо, пандуси і підйомники облаштовують у закладах освіти і медицини. А вкінці грудня, у знаковому храмі нашого міста - у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла (вул. Театральній, 11) змонтували сходи-трансформер, які при натисканні кнопки виклику трансформуються у підйомник. Відтак уперше у Львові у храмі встановили такий підйомник», - розповіла Ірина Маруняк.
За її словами, перед тим, як встановлювати пандуси чи підйомники, моніторингові групи районів виїжджають на місце та обговорюють усі нюанси майбутньої конструкції. Також на дотримання усіх будівельних норм перевіряють після завершення всіх робіт.
«Влітку 2024 року ми затвердили рекомендації для створення інклюзивного середовища, базуючись на чинних вимогах ДБН 2018 року. У своїх рекомендаціях ми детально описали, якими мають бути пандуси і підйомники зокрема. До прикладу, при облаштуванні пандуса, є вимоги до його габаритів, ухилів, ширини між поручнями. Тому у рекомендаціях ми подали таблицю як визначити кут ухилу і довжину пандуса.
Що важливо, всі елементи пандуса обов’язково мають бути заокруглені, щоб людина не травмувалася, коли буде ним пересуватися. Покриття пандуса має бути безшовним, монолітним, щоб уникати вібрації. Однак, якщо покриття складається з окремих частин – вистелене плиткою, то необхідно також враховувати коефіцієнт антиковзкості. А якщо пандус має металеве покриття – то враховувати мінімальну ширину чарунків, щоб туди не потрапляли різні елементи навігації у людей з вадами зору», - пояснює Ірина Маруняк.
Нагадаємо, встановлення пандусів і підйомників у житлових будинках Львова відбувається відповідно до Програми забезпечення доступності житлових приміщень для людей з інвалідністю на кріслах колісних та людей з вадами зору 1-ї групи, яка діє у Львові вже 6 років.
ЯК СКОРИСТАТИСЯ ПРОГРАМОЮ ТА ВСТАНОВИТИ ПАНДУС ЧИ ПІДЙОМНИК БІЛЯ СВОГО БУДИНКУ
Щоб стати учасником «Програми забезпечення доступності житлових приміщень осіб з інвалідністю у кріслах колісних та осіб з інвалідністю з порушенням зору І групи», мешканці мають подавати звернення в ЦНАП або в районну адміністрацію.
Особа, яка хоче, щоб їй встановили підйомник, обов'язково має мати підтверджену інвалідність і бути внесеною у Централізований банк даних з проблем інвалідності (ЦБІ) та бути прописаною у будинку, де хоче підйомник. Далі моніторингова група району обстежує будинок щодо можливості встановити підйомник. Якщо його можливо встановити, то скеровує звернення в управління соціального захисту ЛМР, щоб вони внесли цю адресу у Програму на встановлення підйомника. Для цього готується відповідна ухвала сесії.
Орієнтовна середня вартість встановлення одного підйомника зараз - 400 тис. грн. Однак є підйомники, які коштують понад 1 млн грн. Вартість залежить від висоти платформи, від конструкції підйомника (похила чи вертикальна платформа), від конструкції сходової клітки (з поворотом чи без повороту платформи), від системи управління підйомником (керується з площадки чи індивідуальним пультом).
Натомість якщо у будинку неможливо встановити ні пандус, ні підйомник, тоді міська рада може допомогти із консультаціями щодо процедури обміну квартири на доступне житло.
«Кожні три місяці соцзахист оновлює списки осіб з інвалідністю, і якщо там з’являються нові особи, то ми не чекаємо, коли мешканець звернеться до нас. Ми йдемо до мешканця, обстежуємо його житло, розповідаємо що є «Програма забезпечення доступності житлових приміщень осіб з інвалідністю у кріслах колісних та осіб з інвалідністю з порушенням зору І групи» і є можливість встановити пандус чи підйомник, відтак запитуємо чи потрібні вони їм чи ні? Адже є багато осіб з інвалідністю лежачих, чи старших, які кажуть, що не потребують таких елементів. Тому у пріоритеті для нас військові, діти і активні особи на кріслах колісних. І так працюють усі районні адміністрації Львова», - розповідають у Франківській районній адміністрації.