Усі заклади Львова і приватні, і комунальні мають мати безбар’єрні входи та вбиральні: виконком затвердив рекомендації щодо доступності (відео)
Як наголосила заступниця міського голови Львова з питань доступності Ірина Маруняк, саме входи і вбиральні у різних закладах на території громади найчастіше залишаються недоступними для маломобільних.
«Ці рекомендації напрацьовані спільно з департаментом архітектури та управлінням забезпечення доступності і є результатом численних обстежень закладів та установ, які ми активно проводимо. Відтак кожен власник чи керівник закладу матиме чітке розуміння, як правильно організувати безбар’єрний простір», — зазначила Ірина Маруняк.
За словами Ірини Маруняк, одним із напрямків роботи міста є перевірка усіх закладів, як приватних так і комунальних на відповідність вимогам доступності.
Зокрема, посадовиця розповіла про перевірку на доступність закладів громадського харчування. За її словами, загалом на території Львівської громади працює 861 заклад харчування, з яких уже обстежили 369 — 43%.
Результати показали, що лише 42 заклади (11%) є повністю доступними, ще 153 заклади (42%) — частково доступні, а 174 (47%) залишаються недоступними для маломобільних відвідувачів.
Найкраща ситуація у Шевченківському, Франківському та Сихівському районах. Водночас найменше доступних закладів — у Галицькому районі. Це пояснюється тим, що значна частина об’єктів тут розташована у пам’ятках архітектури, де облаштування безбар’єрного простору потребує додаткових погоджень та проєктних рішень.
Водночас у Львові вже є чимало позитивних прикладів. Частина бізнесу враховує вимоги доступності ще на етапі відкриття закладів, облаштовуючи безбар’єрні входи, доступні вбиральні, понижені рецепції та комфортні місця для відвідувачів на кріслах колісних.
Зокрема доступними закладами є «Kredens cafe» (вул. Валова, 5), «MAD» (вул. Шевська, 10), «МАММА» (просп. Чорновола, 99) та ін.
Серед недоступних закладів — «Капітал» (вул. Промислова, 50−52), де є недоступні входи, «Doma» (вул. Шевченка, 60) — ненормативні пандуси, кав’ярня Shoco (вул. Січових Стрільців, 2) — наявність високих сходів; «Амадеус» (пл. Катедральна, 7) — недоступні вбиральні, «Маленька Пекарня» (вул. Зелена, 69) — високі столи.
«Доступний заклад харчування — це місце, де не існує поділу на тих, хто може, і тих, хто не може. Це простір рівних можливостей, людської гідності та поваги. Водночас доступність — це і про розвиток бізнесу, адже вона означає більше клієнтів, більше замовлень і більше прибутку», — наголосила Ірина Маруняк.
Міський голова Львова Андрій Садовий підкреслив, що місто має бути доступним для кожного мешканця та гостя.
«Ми говоримо про повну доступність міста. Позитивна динаміка вже є і в закладах культури, і в державних установах, і в закладах громадського харчування. Однак ми повинні ставити собі високу планку — щоб усі заклади культури, громадського харчування та комунальні інституції були доступними. Ми розуміємо, що дедалі більше людей матимуть досвід війни, а якщо додати людей з інвалідністю та інших маломобільних мешканців, то йдеться про дуже велику частину громади. Усі вони повинні почуватися у Львові гідно та на рівних з іншими», — зазначив Андрій Садовий.
Мер також зауважив, що з минулого року і цьогоріч Львів продовжує реалізовувати програми співфінансування облаштування доступних входів за підтримки ісландської ініціативи Ramp Up. Оскільки ініціатива спрямована на приватні заклади, то це допомагає бізнесу Львова швидше створювати безбар’єрний простір та робити місто комфортним для всіх.
До слова, сьогодні близько 22% мешканців Львівської громади належать до маломобільних груп населення. Це майже 148 тисяч людей старшого віку, понад 30 тисяч людей з інвалідністю, понад 2 тисячі вагітних жінок та майже 40 тисяч дітей віком до шести років.
Нагадаємо, щороку у Львові працюють над облаштуванням доступності: встановлюють пандуси і підйомники у житлових будинках та адміністративних будівлях, для зручності пересування містом понижують тротуари біля пішохідних переходів та заїздів-виїздів на магістральних вулицях. А для підвищення безпеки та зручності людей з порушенням зору пішохідні переходи оснащують звуковими сигналами на світлофорних об’єктах. Також облаштовують інклюзивні дитячі та спортивні майданчики, роблять доступні зупинки громадського транспорту, облаштовують доступність медичних та освітніх закладів.
Львів — серед 15 міст України, де разом із Міністерством розвитку громад та територій створюють безбар’єрні маршрути в межах проєкту «Рух без бар’єрів». Йдеться про простір, яким зручно користуватися всім — людям з інвалідністю, батькам із візочками, старшим людям. Маршрут довжиною майже 15 км з’єднає Шевченківський і Личаківський райони. Уздовж нього роблять доступними будівлі, зупинки, парки та громадські простори. Загалом визначили 48 об’єктів: на 34 роботи вже завершили у 2025 році, решту завершать у 2026-му.
Місто допомагатиме облаштовувати доступність у львівських вишах. Зокрема, готове покрити 50% вартості цих робіт. Також компенсовуватимуть до 400 тис. грн ветеранам з інвалідністю за облаштування доступності вдома.
Також у планах на цей рік встановити у житлових будинках міста 29 пандусів і 101 підйомник, а також замінити 9 ліфтів, встановити 3 акумуляторних транспортерів та 1 джерело резервного живлення.