Від модульного містечка до повноцінного дому: у Львові облаштували тимчасове житло для переселенців, які потребують особливого догляду (фото/відео)

Одними із тих, хто заселився сюди, є сім’я Мезенцевих з Бахмута: Катерина, яка має церебральний параліч, її 12-річний син Микола та її мама пані Людмила. Для родини цей переїзд — крок до більшого затишку і комфорту.

«Тут ти відчуваєш себе вдома: просторі кімнати, світло, затишно. В модульному містечку ми прожили 2 роки і 3 місяці, а потім адміністрація запропонувала покращити умови проживання, оскільки я маю особливі потреби у своєму здоров’ї. І коли ми сюди переїхали, я так зраділа, що в мене змінилися умови проживання! А ще тут поруч ліс і сосни, повітря чистіше, легше дихати.

Мені подобається тут все — від кухні до санвузла. А кухня — це взагалі окрема тема, тому що мені це нагадує дім, бо в мене в будинку була така велика кухня. І про цей домашній затишок нагадує також те, що ми тут маємо круглі столи — такий круглий стіл в мене був вдома, в моєму великому будинку, який зруйнувала війна», — поділилася пані Катерина.

Скористатися тимчасовим проживанням можуть внутрішньо переміщені люди, які потребують особливого медичного догляду. Саме тому приміщення та благоустрій території реконструйовані за найвищими стандартами інклюзивності та доступності: зручні санвузли, пандуси, рівні доріжки. Роботи над облаштуванням якісної території навколо — з підйомником та зеленими зонами, ще тривають.

Загалом у будівлі є 17 кімнат, 3 кухні (на кожному поверсі), 2 дитячі ігрові кімнати, інклюзивні душові кімнати, пральня. Будівля має ліфт для безперешкодного пересування між поверхами. Житло функціонує за принципом гуртожиткового типу, з індивідуальними кімнатами для кожної родини і спільними приміщеннями кухонь та санвузлів з відповідним обладнанням та меблями.

«Місто з теплотою і турботою відноситься до осіб, які постраждали від війни. Всі мешканці, які тут, були у модульному містечку, але для людей з інвалідністю саме тут — більш комфортні умови проживання. Модульне — це масштаб, це тисяча людей, а тут ми маємо 21 людину. Тобто тут люди є під більшою турботою. І за цей короткий час вони сприймають це місце як дім.

Кожна дитина відвідує львівські школи тут поруч, добре сполучення автобусне — 8А зупиняється. Також тут ми висадили 3 тисячі тюльпанів, мешканці облаштували собі невеличкі клумби», — розповів Володимир Головатий, керівник Центру соціальної підтримки.

Зараз у будинку проживає 21 людина, з них 5 дітей, 10 осіб з інвалідністю, один із них — ветеран на кріслі колісному. Це люди з таких міст, як Бахмут, Нікополь, Пологи, Часів Яр, Горлівка та Авдіївка, Миколаїв та Харків. Загалом це 8 родин. Важливо, що місто напрацювало механізм заселення сюди.

«Коли ми почали приймати гостей з різних міст нашої країни, ми спершу вибудували тимчасове житло і одразу почали будувати більш стабільні місця для проживання. Тут зараз живе 21 людина, а загалом буде мешкати 70 людей. Тут умови більш комфортні, ніж у тимчасовому житлі на Сихові. Також ми зараз будуємо житло на Миколайчука — там буде житло для орієнтовано 700 людей, зараз там заселений перший будинок. Завдання міста — допомогти тим, кому сьогодні найважче, бо кожна людина, яка втратила дім через війну, повинна мати підтримку», — наголосив міський голова Львова Андрій Садовий.

Зі слів мера, раніше в цій будівлі був невеликий санаторій, який у 90-х роках припинив своє існування. Позиція міста — зберегти усі медичні приміщення. Наразі тут соціальне житло, однак згодом будівля виконуватиме медичну функцію.

«На цій локації згодом буде великий реабілітаційний центр. В перспективі ця будівля через 5 років має стати медичною для пацієнтів — тут буде паліативне відділення, будуть теренкури, де проходитимуть реабілітацію наші ветерани. Тобто в перспективі цю локацію розглядаємо як місце для реабілітації мешканців та паліативної допомоги», — пояснив генеральний директор Другого медичного об’єднання Львова Василь Трунквальтер.

Орієнтовна вартість усіх робіт становить 56 млн грн, з них грантові кошти — майже 15 млн грн. Наразі ще тривають роботи з облаштування простору довкола та забезпечення усіх елементів доступності.

До слова, за умовами грантової програми, будівля буде забезпечувати житлом вимушено переміщених осіб впродовж 5 років.