Військовослужбовець перевірив на доступність входи до різних закладів у центрі міста, які облаштували за кошти ісландського фонду
Як розповів начальник управління формування середовища департаменту архітектури та просторового розвитку Львівської міської ради Михайло Шевченко, цьогоріч планують зробити доступними до 200 входів на різних локаціях.
«Минулого року реалізовано 57 входів, на цей рік плануємо близько 200 в різних локаціях і районах. Пріоритетності за закладами ми не маємо, але враховуємо, щоб це були, в тому числі, й муніципальні установи. Важливо взяти велику ділянку, а не працювати з одиничними входами окремо. Здебільшого, на всіх локаціях ми робили доступні входи на великій протяжності», — пояснив Михайло Шевченко.
«В законі прописано — вільне пересування в межах країни, тому я маю право дістатись будь-куди. Передбачення інклюзивного розташування предметів, інтер'єру і самого доступу до будинку, не лише допомагає клієнту зайти в приміщення і зробити замовлення, це додає бізнесу отримати цього клієнта», — розповідає він.
Важливо визначити можливі порушення, яких допускають при облаштуванні доступних входів
Назарі пояснює, що дуже важливо — визначити можливі функціональні порушення, яких допускають при облаштуванні доступних входів, і, відштовхуючись від цього, зрозуміти, з якою проблемою зіштовхнеться та чи інша група.
«Для прикладу, якщо я сидячий на кріслі колісному, у мене зменшилась висота, тому протягнути кудись руку і дотягнутись — складніше. Ще в мене збільшуються габарити: замість 30 см квадратних з кріслом колісним я займаю до півтора метра. Якщо крісло колісне не є електричним, як у мене, я керую двома руками, а відтак і без рук, бо мої руки — це мої ноги. Якщо я ще й захочу взяти паперовий стаканчик з кавою чи будь-що інше в руку, у мене залишається одна рука. Крім того, для самого пересування мені іноді не вистачає перил у стінах, аби я міг пересуватися з однією рукою», — каже військовослужбовець.
«От, наприклад, кав'ярня. Тут я можу вільно заїхати з вулиці всередину і навіть маючи поганий зір, розумію, що вже на пандусі. А от піднятися на другий поверх для мене немає доступу. А часом хочеться мати вигляд згори», — ділиться враженнями Назарі.
Бізнес треба спонукати переоблаштувати приміщення
Анастасія Нікуліна, представниця відділу ландшафтного планування та благоустрою управління формування середовища, зауважила, що бізнес треба спонукати переоблаштовувати приміщення всередині, аби робота з облаштуванням входів ззовні не була даремною.
«Нам важливо робити цю роботу не просто так, а мати результат. Зараз трохи по-іншому підходимо до підбору самих локацій і вибираємо приміщення, де всередині нема сходинок», — додала посадовиця.
Загалом, каже вона, у кожному районі переоблаштують близько 30 входів. Наразі наступна локація — перехрестя вулиць Стрийської-Сахарова. Тут приведуть до норм 5 входів.
«Користуючись хідником і входами, які були зроблені в межах нашого проєкту, люди на кріслах колісних мають можливість заїхати в кав'ярні, барбершопи, крамниці. Тобто не лише „офіційні“ установи, як лікарня чи банк, а й в такі місця, де можуть задовольнити буденні потреби», — підсумувала Анастасія Нікуліна.
Фінансування на облаштування входів до різних закладів надає Ісландський фонд Ramp Up. Нагадаємо, цей проєкт було започатковано у 2023 р, у межах робочої поїздки міського голови Львова Андрія Садового до міста-партнера Рейк’явіка (Ісландія). Тоді було домовлено, що ініціатива RampUp, яка успішно працює над доступністю для тих, хто користується кріслами колісними в Ісландії, долучиться до покращення доступності у Львові.
Започаткував ініціативу RampUp Гаральдур Торлейфссон. Чоловік — успішний підприємець, та в 24 роки генетичне вроджене захворювання м’язів посадило його на крісло колісне. 13 жовтня 2025 року він вперше відвідав Львів, щоб особисто перевірити облаштування доступності у Львові.
