Перший рік із десяти: як у Львові працює перша в Україні Молодіжна стратегія

Як все почалося?

Під час розробки стратегії місто провело дослідження молоді Львівської громади віком від 14 до 35 років, а також серію фокус-груп із представниками різних молодіжних середовищ. Результати показали чіткі запити: молодь хоче безпеки й стійкості в час війни, можливостей для навчання та самореалізації, доступного міського середовища і реального впливу на процеси. Саме з цих тез сформувалася стратегія, яка об’єднала п’ять ключових пріоритетів і понад 160 ініціатив, проєктів і кампаній.

Про Молодіжну стратегію

У центрі Молодіжної стратегії – візія Easy City 2035: Львів як місто, у якому молоді зручно жити щодня, легко долучатися до процесів, створювати власні ініціативи, співпрацювати й планувати майбутнє тут. Перший рік реалізації — Not Easy but move, став початковим етапом цього шляху: часом запусків, перевірки рішень і формування практик, з яких починається рух до довгострокової мети. Саме через конкретні проєкти й дії 2025 року стратегія перейшла від візії до живого процесу змін у міському середовищі.

Молодіжна стратегія Львова розрахована на десять років і має чітку ціль — до 2035 року зробити місто зручним для життя молоді, Easy City. Цей шлях вибудовується поетапно: від перших кроків і запусків у 2025 році — not easy but move, через спрощення доступу до міських процесів і можливостей — візію 2030 easy to move, до сформованого міського середовища, у якому молоді легко жити, діяти й планувати майбутнє.

Перший рік реалізації став початком цього руху — етапом перевірки підходів у конкретних проєктах і рішеннях, з яких поступово формується траєкторія до візії 2035 року.

«Розробка Молодіжної стратегії була важливою частиною підготовки Львова до прийняття титулу Молодіжної столиці Європи, але її сенс значно ширший. Вона стала практичним підтвердженням принципу „нічого для молоді без молоді“. Стратегія створювалася молодими людьми, для молодих людей і сьогодні реалізується насамперед молоддю. Зараз ключовий виклик — саме втілення. Це непростий процес, особливо з огляду на реалії війни та загальний контекст, у якому живе країна. Водночас ми бачимо, що молодь бере на себе цю відповідальність і працює з цією складністю. Логіка нашої візії — not easy, but move — уже реалізується на практиці, і поступово ми рухаємося до простішого залучення, до easy to move і, зрештою, до Easy City. Саме через реалізацію Молодіжної стратегії цей шлях стає видимим», — розповідає Андрій Пундор, координатор Молостратегії.

Що було зроблено за перший рік

2025 рік став першим повноцінним етапом реалізації Молодіжної стратегії Львова. За цей час у її межах було підтримано й реалізовано 109 молодіжних проєктів. Ініціативи отримували підтримку через грантові програми Молодіжного фонду Львова — «Твори рух», «Твій хід» за підтримки ЮНІСЕФ, програму «Поруч» у співпраці з соціально відповідальним бізнесом, а також через інші інструменти міської екосистеми.

Усі ці проєкти були частиною спільної логіки стратегії та відповідали визначеним пріоритетам, формуючи цілісну картину змін. Молодіжна стратегія Львова вибудовується навколо п’яти напрямів:

1. Молостійкість — розвиток внутрішньої стійкості молоді перед викликами сучасності: життєстійкість, базові навички безпеки, домедична допомога, відновлювальні та спортивні формати.
2. Культура — це база — акцент на культурній основі розвитку: культурні події, лекції, молодіжні альтернативні екскурсії містом, створення просторів памʼяті для вшанування молоді, яка загинула на війні.
3. Slaaaay City — місто, зручне для кожного і кожної: регулярні толоки, екологічні ініціативи, програми співфінансування безбарʼєрності, курси велопересування та робота з міським середовищем.
4. Вчись, помиляйся, удосконалюйся, створюй — підтримка освіти та інноваційного підходу: програми грантів для молоді, популяризація STEAM-освіти, інноваційні простори.
5. Не гальмуй — співпрацюй — розвиток партнерств і взаємодії: Молодіжний фонд Львова, тренінги з інклюзивності, навчання з євроінтеграції, уроки волонтерства в школах, регулярні формати знайомства й обміну досвідом між молоддю.

Значна частина реалізованих ініціатив була спрямована на напрям молостійкості — розвиток внутрішньої опори молоді в умовах війни та постійної невизначеності. Упродовж року в місті з’явилися ініціативи підтримки й відновлення через проєкти «Стійкість разом», «Ритм нового дня» та інші. Вони працювали з емоційним станом, взаємною підтримкою та відновленням відчуття безпеки. Окремий фокус у цьому напрямі був спрямований на ветеранів і їхні родини. Проєкти «Титани під вітрилами» та «Сила турботи» поєднували фізичну активність, психологічне відновлення й роботу зі спільнотою, формуючи середовище довіри та взаємної підтримки.

«Проєкт „Сила турботи“ став для нашої команди важливою ініціативою в межах напряму „Молостійкість“. Завдяки підтримці ЮНІСЕФ та Молодіжного фонду Львова ми змогли створити дієвий механізм допомоги для родин захисників і захисниць у Львівській області. Ця співпраця дала можливість жінкам із родин ветеранів отримати доступ до фахових ресурсів і відчуття підтримки. Для нас це був важливий етап роботи у 2025 році й досвід, який хочеться розвивати далі», — ділиться учасниця програми «Твори рух» Галина Токар, команда проєкту «Сила турботи»

Важливу роль у реалізації стратегії відіграв напрям «Культура — це база». Протягом року культурні ініціативи стали простором осмислення досвіду війни, втрат і трансформацій, які переживає суспільство. Проєкти «Діалоги культури», «Звичаї», Lviv Film Hub Creative Residency створювали простір для розмови між молоддю та культурними спільнотами міста. Через ці формати культура працювала з пам’яттю, ідентичністю та відчуттям належності до міста, допомагаючи молодим людям знаходити мову для складних досвідів.

Окремим блоком у перший рік реалізації стратегії став напрям Slaaaay City — місто, зручне для життя. У його межах реалізовувалися ініціативи, спрямовані на роботу з міським середовищем і локальними спільнотами. Екологічні проєкти Make it Green with Project Verba та «Вартові води: місія Львівської громади» піднімали питання відповідального ставлення до довкілля. Ініціатива MobilityUP залучала молодь до теми сталої мобільності й транспорту. У цьому ж напрямі був реалізований природничий маршрут «ГеоХід», який зробив природні локації Львівської громади більш доступними для мешканців і гостей міста.

«Ідея „ГеоХоду“ виникла з бажання показати, що природні локації Львівської громади можуть бути не лише місцем для прогулянок, а й простором для пізнання. Ми поєднали Медову печеру та Чортові скелі в один маршрут, додали маркування, інформаційні стенди й онлайн-карту з аудіогідом, щоб люди краще розуміли цю територію й відповідальніше до неї ставилися. За час реалізації проєкту ми провели екскурсії та толоки, до яких долучилися понад 90 людей. Для нас було важливо побачити, що маршрут справді працює на нього звертають увагу, ним користуються, про нього питають», — розповідає Микита Плотніков, організатор проєкту Геохід.

Найбільшу кількість ініціатив у перший рік зібрав напрям «Вчись, помиляйся, удосконалюйся, створюй». Саме тут стратегія працювала з майбутнім міста та молоді. Освітні й інноваційні проєкти — Lviv Open Debate School, STEM-класи, Startup-центр «Каталізатор», інженерні й кібербезпекові змагання, UniWeek — створювали середовища для навчання, експериментів і розвитку практичних навичок. Учасники цих ініціатив отримували можливість тестувати ідеї, працювати з сучасними технологіями та бачити реальні сценарії самореалізації у Львові.

Напрям «Не гальмуй — співпрацюй» продемонстрував, як стратегія функціонує як екосистема. Через ініціативи Волонтерську спільноту Львова, програми «Амбасадори волонтерства» та «Формула руху» вибудовувалися сталі партнерства між молодіжними спільнотами, громадським сектором, університетами й бізнесом. Саме ці зв’язки стали важливою умовою для довготривалих змін і спільної роботи над розвитком міста.

Важливо, що реалізація Молодіжної стратегії не обмежувалася виключно молодіжним сектором чи окремими програмами. У перший рік до її логіки природно долучалися ініціативи Львівської міської ради, громадських організацій, університетських спільнот і неформальних груп молоді. Освітні та безпекові проєкти в школах, університетські простори взаємодії у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького, міські ініціативи на кшталт програм безпеки руху, облаштування безпечних вулиць у публічному просторі формували спільну екосистему змін. Стратегія в цій моделі стала спільною точкою опори, у межах якої різні середовища — міські, освітні, громадські — рухалися в одному напрямку, наповнюючи її реальними діями.

Що відбувається зараз?

Перший рік реалізації показав, що стратегія працює як жива система. Частина ініціатив уже дала відчутний результат, частина — перебуває в активній фазі розвитку, а частина закладає основу для наступних років. Важливо, що стратегія дозволяє не лише запускати проєкти, а й аналізувати їхній вплив, коригувати підходи й масштабувати успішні рішення.

Станом на кінець першого року Львів рухається відповідно до задекларованого курсу. Стратегія не зводиться до окремих конкурсів чи програм — вона задає рамку, у якій різні ініціативи складаються в цілісну картину.

Що далі: наступні роки з десяти

Наступні роки реалізації Молодіжної стратегії передбачають поглиблення вже запущених напрямів і масштабування успішних практик. Йдеться про розширення програм молостійкості, системну роботу з безбарʼєрністю міського простору, розвиток STEAM-освіти та інноваційних хабів, посилення міжнародних можливостей для молоді й підтримку партнерських екосистем.

Стратегія розрахована на довгу дистанцію. Її цінність саме в тому, що вона дозволяє планувати не на рік уперед, а на десятиліття з урахуванням змін, викликів і нового контексту.

Масштабування програми

Паралельно з реалізацією стратегії у Львові місто у 2025 році розпочало шерінг свого досвіду з іншими громадами України. У межах Національної програми з розвитку молодіжної політики партнерами стали Полтава, Миколаїв і Запоріжжя. Програма передбачає дослідження потреб молоді, розробку локальних молодіжних стратегій і реалізацію конкретних проєктів у партнерстві з місцевими командами.

Таким чином напрацьований у Львові підхід виходить за межі одного міста й починає працювати для інших громад, які проходять власний шлях розвитку молодіжної політики.

Реалізація Молодіжної стратегії Львова відбувається в межах національного титулу та шляху міста як Молодіжної столиці Європи. Це процес співжиття, взаємної відповідальності й довіри, у якому стратегія стала одним із ключових інструментів перетворення статусів і титулів на довгострокові зміни.

Попереду ще дев’ять років реалізації. Саме вони покажуть, чи стане Львів містом, у якому молодь не лише адаптується до обставин, а формує їх. Перший рік задав напрям і темп. Далі — питання послідовності, довіри й готовності йти довгу дистанцію.

«Молодіжна стратегія важлива, бо дає спільне розуміння, куди місто рухається разом із молоддю. Вона з’явилася з конкретних запитів і дозволяє працювати послідовно, а не від події до події. Перший рік показав, що за наявності чіткої рамки й довіри між містом і молоддю виникають ініціативи, які мають зміст і тривалі наслідки. Наступні роки про збереження цієї логіки та відповідальність за довгу дистанцію», — коментує Олег Малець, керівник мережі ТВОРИ!