У Львові відкрили Віллу Стецкевича: тепер тут молодіжний центр і пластова домівка (фото/відео)
Віллу на початку ХХ ст. звів львівський громадський діяч і меценат Михайло Стецкевич. Будівля має статус пам’ятки місцевого значення (з 1993 року), однак у 2019-му її статус через суд скасували, і на тому місці планували житловий комплекс. Після публічного розголосу, петицій і переговорів місту вдалося знайти компроміс із забудовником і не лише зберегти, а й відновити віллу.
«Відновлення вілли Стецкевича вважаю історією успіху. І не лише у масштабах Львова, а всієї України. Бо дуже багато цінної архітектури було втрачено. З різних причин – недосконалість законодавства, бюрократичні моменти тощо. А тут ми не просто змогли переконати забудовника не зносити віллу, а й повністю реставрували її і надали їй другого дихання – тепер це станиця «Пласту» і тут займатиметься патріотична молодь. Вдячний девелоперові за свідому позицію та докладені зусилля», – зазначив заступник міського голови Львова з містобудування Любомир Зубач.
Під наглядом міської влади під час робіт було збережено автентичні сходи та п’єци, замінено вікна й двері на якісні дерев’яні, будівлю пристосовано для людей з інвалідністю. У дворі облаштовано два спортивні та один ігровий майданчики, імпровізований амфітеатр, адаптовано простір під потреби пластунів і збережено яблуні.
До слова, Львівський осередок Пласту є найбільшим в світі і зараз налічує 2800 пластунів.
«Ми віримо, що молодь — це рушій змін. Саме тому “Вілла Стецкевича” стане ще одним простором, де народжуються ідеї та з’являються нові проєкти. Особливого змісту події додає те, що відкриття відбувається у рік Молодіжної столиці Європи 2025, коли голос молоді звучить найсильніше, а її енергія творить нові простори, ідеї та можливості», — ділиться Олег Малець, керівник мережі ТВОРИ!
Довідка
Будинок № 213 на вулиці Замарстинівській у Львові збудували у 1930‑х роках у стилі функціоналізм з елементами народного стилю для подружжя львівських меценатів Стеткевичів. Триповерхова вілла має стилізовані під вишивку цегляні вставки та облицювання ламаним каменем. Михайло Стецкевич в часи Австро-Угорської імперії працював писарем на цісарській службі у Відні та ад’ютантом у львівського намісника. Згодом він був членом товариства «Просвіта» у Львові та першим керівником осередку спортивного товариства «Сокіл» у Великому Голоску (село, що згодом стало мікрорайоном Львова).
«Свій попередній будинок Cтецкевич передав для потреб молодшої школи для дівчат, фундатором якої він був. Школою опікувалися сестри-василіанки. Михайло Стецкевич опікувався церквою святої Анни та сиротинцем. Частим гостем у домі мецената був митрополит Андрей Шептицький. Він часто обідав у Стецкевичів і також опікувався сиротинцем, тож вмовив бездітне подружжя заопікуватися трьома сиротами — двома хлопцями та дворічною дівчинкою Павліною», – зазначено у джерелах.
Під час Листопадового зриву подружжя Стецкевичів арештували за підтримку українського повстання та відправили до концентраційного табору у Домб’є. Михайло Стецкевич помер у 1934 році, а його дружина Олімпія – у 1947 році, обоє поховані на Янівському цвинтарі у Львові.
