Менше року тому у Львові з’явився плавальний клуб «Жабколапки». За цей час його учасники та учасниці вже встигли проплисти десятки кілометрів, випробувати себе у 24-годинній естафеті в басейні та перейти від перших дистанцій до нових особистих цілей.
Ветеран Юрій Брель після завершення запливу отримує медаль на фініші спортивного заходу. Він усміхається та піднімає руку, а організатори вручають йому нагороду. Позаду видно зону фінішу, водойму та глядачів.
Сьогодні у клубі разом тренуються ветерани, чинні військовослужбовці та цивільні. А вже невдовзі «Жабколапки» знову вийдуть на старт Crazy Challenge — 24-годинного запливу, цього разу на відкритій воді поблизу Києва.
Як розповідають у команді, «Жабколапки» — не лише про змагання та подолані кілометри — це простір, де плавання стає частиною відновлення ветеранів, а спільні тренування, старти та спортивні цілі — основою для взаємодії ветеранів і цивільних. Саме тут на практиці можна побачити, як працює співінтеграція.
«Для нас дуже важливо, що у Львові з’являються такі ветеранські спортивні спільноти, як „Жабколапки“. Це ж не просто клуб із плавання. Це місце, де ветерани, військовослужбовці та цивільні тренуються разом для того, аби відновити впевненість у власних силах. Саме такі ініціативи допомагають будувати сильну спільноту, у якій люди об’єднуються навколо спільних цінностей та взаємної підтримки», — говорить директор офісу спорту Львівської міської ради Антон Нікулін.
Від 50 метрів до довгої дистанції: історія Юрія Бреля
Один із учасників «Жабколапок» — Юрій Брель, військовослужбовець із Шептицького. У квітні 2022 року Юра отримав важку травму під час бойових дій у Попасній (Луганська область). Тривалий час лікувався та проходив реабілітацію. Згодом повернувся до служби, а спорт став важливою частиною його відновлення.
Спортивний досвід Юри не обмежується плаванням. Він займається адаптивним волейболом, веслуванням на тренажерах, бере участь у всеукраїнських та міжнародних змаганнях. У 2024 році представляв Україну на United States Air Force and Marine Corps Trials у Лас-Вегасі, звідки повернувся з нагородами одразу в кількох дисциплінах. У плаванні тоді це були короткі дистанції — 50 метрів брасом та на спині. У січні 2025 року Юра став срібним призером зимового чемпіонату Львівщини з плавання серед ветеранів.
З «Жабколапками» почався інший досвід — довгі дистанції та командні старти.
Першим став зимовий Crazy Challenge у Києві. Протягом 24 годин шестеро учасників клубу почергово виходили на дистанцію, підтримуючи безперервну естафету. Загалом команда подолала 62 кілометри. Для кожного з них це був перший досвід 24-годинного запливу. За цю добу Юра провів у воді 4 години 40 хвилин і проплив брасом 11 кілометрів.
Наступною великою ціллю стала відкрита вода — Oceanman Kyiv’26. На цей старт «Жабколапки» приїхали вже великою командою — 11 учасників та учасниць клубу, які виходили на дистанції від 2 до 12 км. Для Юри наступним кроком стали 5 км — продовження шляху від коротких дистанцій у басейні до тривалої роботи на відкритій воді.
«Коли я починав плавати, це були короткі дистанції — 50, 100, 200 метрів. Згодом, етап підготовки до зимової естафети, де дистанції поступово збільшувались. Потім був Crazy Challenge, де я вже плив кілька годин за добу у складі команди. Наступним кроком стали 5 кілометрів на відкритій воді на Oceanman у Києві. Зараз готуюся до наступного 24-годинного Crazy Challenge, цього разу вже на відкритій воді — представлятиму одночасно дві команди.
Спочатку спорт був для мене частиною відновлення після поранення. Зараз я вже не думаю про нього тільки як про реабілітацію. Я тренуюся, їду на змагання, ставлю собі нові цілі. Закінчується один старт — і вже хочеться знати, що буде наступним. Я хотів би пропливти 12 годин безперервно, але цю ціль я собі ставлю на наступний рік», — розповідає Юра.
Команда без поділу на ветеранів і цивільних
Історія Юри — одна з багатьох, які сьогодні формують «Жабколапок». Хтось приходить у клуб уже з досвідом у плаванні, хтось починає з перших дистанцій, але тренуються всі разом. Про те, як виникла ідея клубу та чому від самого початку було важливо об’єднати в одній команді ветеранів, військовослужбовців і цивільних, розповіла співзасновниця «Жабколапок» Юлія Рудюк.
«Ідея „Жабколапок“ з’явилася восени 2025 року. Нас на початку було всього шестеро — четверо ветеранів і двоє цивільних. Ми об’єдналися навколо плавання, але від самого початку для нас було важливо, щоб це не був окремий „ветеранський“ клуб. Ми хотіли створити спільноту, де ветерани, військовослужбовці та цивільні тренуються разом, готуються до тих самих стартів і є рівними учасниками команди.
Для мене це принципова частина того, що ми робимо. Після повернення з війська ветеран знову опиняється у цивільному середовищі, але досвід, з яким він повертається, суттєво відрізняється від досвіду більшості людей поруч. Водночас і цивільні часто не знають, як спілкуватися з ветеранами, бояться сказати щось не те або просто не мають досвіду такої взаємодії.
Спорт створює простір, де ця взаємодія відбувається природно. Не потрібно спеціально сідати за стіл і говорити про те, наскільки ми різні. У нас є тренування, тренер, завдання на сьогодні і наступний старт, до якого ми всі готуємося. Ми допомагаємо один одному, змагаємось, жартуємо, сперечаємось і разом працюємо над результатом.
Саме тому мені близьке поняття співінтеграції. Йдеться не лише про те, що ветеран має повернутися і пристосуватися до цивільного життя. Цивільне суспільство теж має пройти цей шлях назустріч — навчитися жити поруч із людьми, досвід яких змінила війна», — розповідає Юлія.
Плавання для кожного
До «Жабколапок» приходять ветерани з різним досвідом поранень, зокрема з ампутаціями, тому тренувальну стратегію для кожного підбирають індивідуально. Враховують фізичні можливості людини, попередній досвід у плаванні, те, як вона почувається у воді, та цілі, яких хоче досягти.
«Важливу роль відіграє й досвід інших учасників. Коли приходить нова людина, вона бачить поруч людей, які також починали з перших метрів, шукали спосіб адаптувати техніку до змін у тілі, а сьогодні тренуються, долають кілометри та виходять на старти. Те, що спочатку може здаватися недосяжним, стає цілком реальною перспективою: якщо вдалося іншим, значить, може вдатися і мені.
Розвивати нашу спільноту допомагає підтримка Львівської міської ради в межах розвитку ветеранського спорту. Завдяки цьому тренування можуть бути регулярними й доступними, а клуб — залучати нових учасників», — розповідають у клубі.
І ця спільнота залишається відкритою. До «Жабколапок» можуть долучатися ветерани, чинні військовослужбовці та цивільні — незалежно від попереднього досвіду у плаванні. Головне — бажання.
Стежити за тренуваннями, стартами та історіями учасників клубу можна в Instagram «Жабколапок», а охочі долучитися до команди можуть заповнитиформу.
