У Львові вшанували пам'ять Патріарха Йосифа Сліпому
Відбувся Спільний Молебень всіх учасників, опісля, якого було вручено презентаційні подарункові матеріали (брошура «Заповіт Йосифа Сліпого», аудіо книга «Біографічна довідка із цитатами особистих листів Йосифа Сліпого» та календар). Організаторами дійства виступили Постуляційний центр беатифікації і канонізації святих УГКЦ та управління соціального захисту Львівської міської ради.
Участь в заході взяли знані суспільно-політичні й духовні діячі Львова, з числа реабілітованих та репресованих, духовенство, клієнти Львівського міського терцентру, представники влади міста, в тому числі члени депутатського корпусу та інші поважні представники громадськості. Окрім того, варто наголосити, що участь в молебні взяв єпископ Української Греко-Католицької Церкви, апостольський екзарх для українців Франції, країн Бенілюксу та Швейцарії, редемпторист Михаїл Гринчишин, який особисто був знайомий з Патріархом Йосифом Сліпим, після прибуття, й поселення останнього в Римі у 1963 році
секретар ради Вищих Настоятелів УГКЦ,
настоятель храму Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії
о. Роман Лагіш.
Церква, релігійна спільнота, постійно відігравала фундаментальну роль в житті українців та нації в цілому, а видатні її постаті залишили неоціненний слід в її історії. Нещодавно, 17 лютого громадськість відзначила 120-ту річницю з дня народження Патріарха Йосифа Сліпого, який все своє життя присвятив фундаментальній розбудові й розвитку української церкви. Відтак, ми організували соціально-духовний захід під гаслом «Форум духовного відродження», яким ми дали шану пам’яті цій видатній постаті, видатному українцю
начальник управління соціального захисту Львівської міської ради
Ольга Павлюк
Довідка
Йосиф Сліпий народився 17 лютого 1892 в селі Заздрість, Теребовельського повіту в багатодітній родині. Батько Іван Коберницький-Сліпий, мати - Анастасія Дичковська. Дід Йосипа мав сільське прізвисько «Сліпий». За переданням, цей псевдонім походив від одного з предків, якого у 1709 році росіяни осліпили за те, що він воював під Полтавою проти царя Петра І на стороні гетьмана Івана Мазепи та шведського короля Карла XII.
