В ній у першій половині XVII століття мешкав видатний львів’янин – бургомістр, хроніст і поет Бартоломей Зиморович. Інша кам’яниця на цій ділянці належала особистому лікареві короля Зигмунта III Вази Станіславу Дибовіцькому.

У 60-70-х роках XVIII століття на місці двох попередніх будинків останній військовий комендант міста Феліціан Коритовський за проектом Христофора Мурадовича зводить теперішню будівлю. У будівництві брали участь полонені гайдамаки – учасники антипольського повстання 1768 року, які по завершенні робіт були страчені.     

1803 року будинок придбав швейцарець Домініко Андреоллі і 1825 року заснував тут одну з перших у Львові цукерень. Заклад Андреоллі успішно проіснував у місті чи не найдовше з усіх схожих закладів – понад 50 років.

У 1850 році у цьому будинку в крамниці А. Федоровського продавали перші у Львові поштові марки. На місці проїзду між двома старими кам’яницями у XVIII столітті облаштували прохід з Площі Ринок на вулицю Театральну, що й дало назву «Пасаж Андреоллі».