Нові розпорядження влади і безперервні клопоти з крадіжками Після стрілянини, яка відбулася в місті 27 вересня, з’явився наказ, який приписував замурувати вікна на горищах. Водночас заборонили будь-які пишні похорони – через загрозу поширення епідемій.

Не жартуйте з окупантами Як складалося життя львівських дітей, які у вирі воєнних подій залишилися без опіки, і чому під час окупації жарти з солдатами армії супротивника виглядають недоречно?

«...пролунало кілька пістолетних пострілів, як видається, з вікон кам’яниці» Переполох і стрілянина у Львові. За цим коротким визначенням приховуються моторошні події, які відбулися 27 вересня і спричинили загибель щонайменше кільканадцяти осіб, переважно в єврейських дільницях міста. Услід за цим почали з’являтися драконівські розпорядження окупаційної влади, які пояснювали прагненням зберегти спокій у Львові.

«...подаємо зі сподіванням, що не потрібно буде вдаватися до оприлюднення прізвищ тих, кого стосується скарга» Як в умовах війни купити необхідні продукти за прийнятну ціну і без ризику для здоров’я, і чому роботодавці не виплачують працівникам належну платню?

«...справу доведеться поки що перекласти на вправність водіїв» В роки Першої світової Львів ще не перейшов на правосторонню систему руху, тому пересування російських військ породжувало неабиякі колізії. Тим часом ситуація з паливом була складною, але городян поспішали запевнити: електростанція не зупиниться, і навіть міська лазня працюватиме!

«...є багато підприємств такого роду, які задовольняться меншим прибутком» Як у скрутні часи вберегти свої гроші від злодіїв та нечесних підприємців? Питання, мабуть, риторичне, не знаходили на нього відповіді і львів’яни 1914-го...

«...металеві або паперові гроші... переходячи з рук до рук, збирають на собі велику кількість бактерій» Часописи розповідали про небезпеку інфекційних хвороб та можливі шляхи зараження, а тим часом за підписом градоначальника з’являлися нові суворі заборони, і відтепер ресторани і кав’ярні не мали права працювати пізно ввечері...

«За безцінь навчає трьом мовам...» Хліба і видовищ! Попри воєнні перипетії, львівські кінотеатри почали повертатися до життя і охоче запрошували глядачів...

«Хтось злосливий... розпустив звістку про виявлений тут випадок чуми» На тлі вигаданих чуток про пошесть чуми і правдивих новин про крадіжки й небезпечну пожежу малопомітним було те, що газети почали вказувати дату не лише за григоріанським календарем, а й за юліанським, який тоді діяв у Росії.

«...до Львова прибув численний сонм російських адміністративних чиновників» Поява російських урядовців і торговців – як змінювався публічний простір Львова у перший місяць окупації?