«...доречним було би, щоб керівництво міста зайнялося долею кількасот акторів» Ворогів і шпигунів слід суворо карати. Так думала більшість львів’ян і підданих Австро-Угорщини, тож не дивно, що істерія полювання на шпигунів у серпні 1914 р. перейшла розумні межі, а читачі схвально зустрічали повідомлення про арешти та страти осіб, винних у злочинах проти держави. Лише згодом стане відомо, що багатьох підозрюваних покарали незаслужено, їхню провину не було доведено. 31 серпня львівська преса мовчала. День після вихідних та поспішна евакуація городян зробили свою справу...

«...вмить повиростали фантастичні казки про події послідних днів на поли боротьби» Попри заспокійливий тон газет, для Львова і його преси цей день став до певної міри переломним. Номер «Руслана», який вийшов у світ 29 серпня, виявився останнім в його історії, редакції ще кількох видань приготувалися до евакуації. Наближався новий період в історії міста...

«Всі їдуть хвацькі, веселі, з піснею на вустах і в піднесеному настрої...» Матеріали львівської преси, які вбереглися від втручання цензури, повідомляли про воєнні успіхи цісарсько-королівської армії і намагалися підтримати серед своїх читачів патріотичний ентузіазм. Однак у цей час в ході Галицької битви австро-угорські війська вже були зважені на терезах і знайдені дуже легкими...

«...але та війна, то таки сьмішне ремесло» Наприкінці серпня львів’яни переймалися браком дрібних грошей, обмін яких було надзвичайно ускладнено, і активно – часом навіть надто активно – слідкували за новинами з фронту, не підозрюючи, що до захоплення міста російськими військами залишався лише тиждень...

«...вчителі, які не проходять військову службу, наприкінці серпня, як завжди, повинні з’явитися на робочому місці» Місто заповнили полонені російські військові, які стали для влади хорошим засобом підняття духу у населення, поранені з обох армій, і заарештовані за підозрою в державній зраді австро-угорські піддані, яких суворо карали за законами воєнного часу...

Смерть «старого грішника» і зухвалі львівські мисливиці за дровами «Старий грішник», як українські газети назвали польський часопис «Przegląd», був не єдиним часописом, який припинив виходити у світ через воєнні події. Через кілька днів газет, друк яких призупинили, побільшало, і не всі з них згодом відновили своє існування...

«І звеселив ся Львів, – той нервозний, склонний до песимізму Львів...» Прохід вулицями міста російських полонених покращив настрій городянам і зміцнив їхнє переконання в силі австро-угорської армії. Однак уже невдовзі доля розпорядилася так, що захоплення Львова російськими військами стало лише питанням часу...

Квіти для поранених і студентські робочі руки на жнивах До вашої уваги – ще одна вибірка воєнних новин сторічної давнини...

«...щоби Ваша Ексцелєнция ужив всіх заходів, щоби ухвала Ради міської столичного міста Львова не увійшла в житє» Рішення Міської ради виділити з бюджету Львова певну суму для польських добровольців при ігноруванні українських викликало заперечення з боку українських політиків, які надіслали намісникові Галичини відчутно пошматованого цензурою відкритого листа...

«...привезено до Львова дві нові партиї увязнених москвофілів» Воєнні повідомлення на шпальтах часописів мирно сусідили з театральними новинами та хронікою надзвичайних подій. А серед нововведень, які довели до загального відома цього дня, варто відзначити заборону на пересилання запечатаних листів...