Перейти до основного контенту
21°
Ясно
25 червня 2026
Четвер
21°
Мінлива хмарність
Вдень
25°
Ясно
Вночі
17°
Ясно
26 червня 2026
П'ятниця
23°
Мінлива хмарність
Вдень
28°
Мінлива хмарність
Вночі
22°
Похмуро
27 червня 2026
Субота
24°
Ясно
Вдень
27°
Ясно
Вночі
20°
Ясно
28 червня 2026
Неділя
26°
Ясно
Вдень
31°
Ясно
Вночі
21°
Ясно
29 червня 2026
Понеділок
28°
Ясно
Вдень
32°
Ясно
Вночі
23°
Ясно
30 червня 2026
Вівторок
27°
Мінлива хмарність
Вдень
31°
Ясно
Вночі
25°
Ясно

Житлові будинки вулиці Вірменської

Житлові будинки вулиці Вірменської (XVI-XIX століття) – Львівські вірмени протягом багатьох століть намагалися відтворити на чужині куточок власної батьківщини у поєднанні з європейською архітектурною традицією. Давні архітектори звели тут цікаві зразки ренесансу, рококо, ампіру, класицизму.

На вулиці Вірменській привертає увагу монументальний чотириповерховий будинок № 13 – колишня австрійська прокуратура фінансів. Цю споруду, в архітектурі якої помітний перехід від класичного пишного бароко до більш стриманого класицизму, збудував 1788 року французький архітектор Дені Гібо. Будівля є найкращим зразком львівського будівництва того часу. Різьблені маски і фігури на постаментах балкона належать різцю Матвія Полейовського – провідного майстра львівської барочної скульптури. У цій кам’яниці мешкав вірменський першодрукар Ованес Карматенанц.
Вірменська, 14 – Пам’ятка житлової архітектури XVI-XVII століть, перебудована на початку XIX століття у стилі ампір. Це власність львівського хроніста Дениса Зубрицького, автора «Хроніки міста Львова».

Вірменська, 19 – зараз тут знаходиться найславетніша львівська кав’ярня другої половини ХХ століття «Вірменка», заснована 1979 року. Протягом 80-х років вона була центром духовного життя львівських неформалів – нонконформістських тусовок найрізноманітніших штибів, зокрема гіпі і богемників. Інтер’єр кафе зберегли у стилі радянських тоталітарних часів.
Фрагмент будинку «Пір року»Надзвичайно цінним є житловий будинок № 20, зведений у XVI столітті архітектором Петром з Лугано (Петром Італійцем) у ренесансному стилі. Особливо цікавим є портал будинку, прикрашений колонами. Сам вхід до будинку дуже низький, тож здається, що навіть треба пригинатися, аби зайти до середини. Утім в цьому немає нічого дивного, адже наші предки, які жили чотириста років тому, були в середньому нижчі від нас на зріст на 20-25 сантиметрів.

Будинок № 21, перебудований у першій половині XIX століття, являє собою один з найцікавіших зразків львівського стилю ампір. Декоративний фриз та алегоричні горельєфи у нішах другого поверху виконав відомий майстер львівської скульптури Гартман Вітвер.

Фасад будинку на Вірменській, 23 має скульптурний декор, через який його з 70-х років ХІХ століття називають будинком «Пір року». Це витвір українського скульптора Гавриїла Красуцького. Коринфські пілястри підпирають фриз, де ми знайдемо рельєфні зображення лелек, маски вітрів з чотирьох сторін світу а також усі зодіакальні знаки. Рельєфи алегорично зображають чотири пори року і римського бога Сатурна, з яким пов’язані уявлення про “золотий вік”. Алегорії весни, літа, осені й зими відтворюють діяльність землеробів протягом року. Кожна пора року оздоблена написом латинською мовою, взятим із творів давньоримського поета Вергілія. Це єдина у Львові пам’ятка архітектури, де втілена тема життя і побуту селян.
 
Фрагмент будинку «Пір року»Вірменська,  25 – один  з найстаріших житлових будинків, зведених на вулиці. Він належав вірменському художникові Христофору Захновичу, а  у другій половині XVIII століття був перебудований. На його фасаді можна оглянути гарне кам’яне обрамлення вікон з різьбленим рослинним орнаментом. На таємниче середньовічне подвір’я цього будинку ви зможете пройти під хрестовидними склепіннями зі зображенням кам’яних лілій, які збереглися у первісному вигляді з древніх часів.

На будинку № 30 привертає увагу напівзамурований портал, над яким добре видно різьблений вірменський геральдичний знак.    


Доволі своєрідне архітектурне обличчя має будинок № 31, збудований у незвичному для Львова стилі французького класицизму кінця XVIII століття. Вікна другого поверху ззовні огороджені оригінальними мініатюрними балкончиками з характерним рисунком решіток.