Золочівський замок
Пам'ятає Золочівський замок і козаків Богдана Хмельницького і турків, котрі 1672 року захопили місто й дощенту спалили його. За іронією долі, через три роки замок було відбудовано руками полонених воїнів.
Є думки, що гостем Золочівського замку свого часу був Петро I. Прихильники цієї версії звертають увагу, що, начебто, після подорожі Петра Польщею і власне перебування в Золочеві, в Петербурзі з'явилися фонтанчики на кшталт тутешніх, та й Петропавлівська фортеця своїми обрисами нагадує Золочівський замок. Ще загадковішою є версія про існування в замку потаємного підземного ходу, який зв'язує його зі світом. У хроніках засвідчено також прецікавий факт. У останній третині XVIII століття полонені турки і татари відбудовували замок, а потім були насильно вихрещені і поселені в розташованому неподалік селі.
На подвір'ї замку – двоповерховий палац у стилі ренесансу. Поряд із палацом побудований так званий Китайський палац, один з найперших такого типу в Європі. Нещодавно урядом Індонезії сюди були передані експонати східного мистецтва і не виключено, що незабаром тут будуть відбуватися чайні церемонії за всіма правилами східного етикету.
Найзнаменитішими мешканцями Золочівського замку, крім самого короля Яна III Собєського, безперечно, можна вважати його дружину Марію-Казимиру, або Марисеньку, незрівнянну француженку, яка доводила до шалу посполиту знать, занапащаючи чоловіків і кидаючи у вогонь гніву їхніх дружин.
Останніми роками в замку проводяться реставраційні роботи і тут працює музей – філія Львівської Галереї Мистецтв

