Замок у Свіржі

Сучасного вигляду замок набув у середині  XVII століття з часу переходу його у власність галицького каштеляна графа Олександра Цетнера, який перебудував і значно зміцнив будівлю. Перебудова і укріплення свірзького замку припадають приблизно на той час, коли генерал артилерії і спеціаліст з бойових укріплень Павел Гродзіцький будував у Львові два арсенали  –  королівський і Сенявських. Є припущення, що славетний фортифікатор збудував і цей  замок.

Незважаючи на своє добре оборонне розташування (замок був оточений непрохідними болотами, ставками, а підніжжя мурів – ровами і звідним мостом), палацовий тип його архітектури навряд чи міг мати оборонне значення. Відомо, що під час Хмельниччини у 1648-1655 роках замок не раз здобували козацькі загони, а 1648 року – спалили татари. Але в 1672 р. і в 1675 р. він вистояв турецьку облогу і захистив у своїх мурах залогу, яка втекла з Поморянського замку.

У XIX столітті маєтність часто міняла господарів, та зберігалася в цілості. А у XX столітті особливо багато зробив для замку граф Роберт Салянс. Під час Першої світової війни у 1914 році садиба була підпалена російськими військами і згоріла разом з цінностями та бібліотекою. Від замку залишилися лише голі стіни. Проте після війни граф не залишив споруди, а знову почав реставрацію, яка продовжувалась багато років.

Зараз у замку триває реставрація. Відомо лише, що тут збереглися оздоблений камін, бійниці і величезна криниця посеред двору. Оточений мальовничим озером Свірзький замок найбільше з усіх львівських замків залишає почуття гармонії між архітектурою й природою, співрозмірної довершеності й затишку.